Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, 42 роки, заходить до зали Тернопільського економічного університету. На ньому білий плетений светр і чорні джинси. Каже, що два роки мріяв одягтися саме так, а не в костюм з краваткою. Стає біля мікрофона, закладає руки за спину й починає говорити:
— Моя ціль — не створити партію і не агітувати за себе. Я приїхав сюди, щоб допомогти вам організуватися івідстоювати свої права.
До Тернополя у суботу колишній міністр приїхав із Сум. Далі їде до Херсона.
— Закликаю всіх підтримати ідею маршу справедливості на Київ, — каже. — Він має тиснути на політиків, яких народ обрав служити. Політики клялися, що будуть єдиними і жодні посади їх не розділять. На жаль, так не сталося. Друга мета — тиск на діючий кучмістський уряд. Ми змусимо його рахуватися з більшістю українців або йти геть.
Луценка запитують, кого з політиків візьме до себе. Запевняє, що спілкувався з усіма. Не склалося з "регіоналами", Соцпартією та комуністами. Звертався до В"ячеслава Кириленка з "Нашої України", Арсенія Яценюка — першого заступника голови Секретаріату президента, нардепа Миколи Катеринчука та інших. Припускає, що вони чекають, чи набуде рух популярності. Зізнається, що сподобалося розмова з Тимошенко.
— Юля розплела косу. Я навіть на компліменти спромігся, — усміхається екс-міністр. — Одразу сказав, що не буду працювати на противагу БЮТу.
Увечері Луценко виступає на Театральному майдані в центрі Тернополя. Сцену споруджували два дні. Вона тут стояла під час помаранчевої революції.
— Я хочу відтворити дух Майдану, — зазначає екс-міністр. — Зі мною їздить "голос" помаранчевої революції актор Євген Нищук.
Виступають гурти "Мандри" і "Плач Єремії".
— Хочу, аби демократичні сили зробили єдиний список до парламенту. Я буду просити, щоб поставили мене 226-м номером (у Верховній Раді 450 депутатських місць. — "ГПУ"). Думаю, він дуже престижний, — додає Луценко.
Натовп зустрічає ці слова оплесками. У небо злітає салют.















Коментарі