У справі екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка відмовився від попередніх свідчень ключовий свідок — колишній заступник керівника апарату Міністерства внутрішніх справ 63-річний Валерій Мельник. Він, за версією прокуратури, передав підлеглим вказівку Луценка призначити свого водія на посаду оперуповноваженого департаменту розвідувально-пошукової діяльності. Мельник став дев'ятим свідком, який відмовився свідчити проти Луценка.
1,5 год. Мельник ходив коридором суду й прислухався, що говорять у залі. Коли його запросили всередину, сперся на трибуну й так простояв усі 3 год. свідчень.
— Я нічого не можу розповісти по суті справи, — каже.
Суддя Сергій Вовк дає йому на ознайомлення протокол допиту. Мельник 15 хв. читає й говорить:
— Прокуратура перекрутила мої слова. Під час допитів я був хворий, мені тільки зробили операцію, підозрювали онкологію. Я просив перенести допит, але мене ніхто не слухав. З дев'яти утра до дев'яти вечора тримати хвору людину в прокуратурі — це знущання. Я казав, що мені треба уколи брати, пов'язку міняти. Не отпускали. Тоді я, пробачте, штани знімав та показував, що бинти в крові. За мною в туалет ходили, коли я міняв пов'язку.
У залі стихають розмови. Луценко червоніє й не зводить із Мельника очей. Підпирає голову руками. Адвокат Ігор Фомін усміхається, а прокурор Євген Зінченко кидає на стіл стос паперів.
— А потом — допит, — продовжує свідок. — Коли підписував, я старався читати уважно. Але в очах були метелики. Дочитався до того, що перекреслив протокол першого допиту й пішов. За мною бігли до першого поверху, щоби підписав. Я був весь у крові, й син повіз мене в лікарню.
Валерій Мельник каже, що не отримував від Луценка вказівки щодо водія.
— За два дні до суду мені були два телефонні дзвінки з незнайомих номерів. Просили підтвердити те, що говорив на досудовому слідстві, — продовжує.
— Хто вам дзвонив? — питає один із адвокатів.
— Не пам'ятаю, чи Сергій Олександрович, чи Олександр Сергійович, — відповідає свідок. Сергій Олександрович Деркач — один зі слідчих прокуратури.
У понеділок 46-річного Юрія Луценка привезли на суд між сьомою і восьмою ранку. На початок процесу він годину чекав у клітці.
— Привіт, ну як ти? — питає дружина підсудного 46-річна Ірина Луценко.
— Усе нормально, — відповідає Юрій Віталійович. Він зачесаний на правий бік та поголений. Під світлу сорочку вдягнув футболку — в залі холодно.
Адвокат просить суддю випустити екс-міністра на підписку. Мовляв, підстав тримати його в камері немає.
— Усе, що вони написали в цій макулатурі на тисячу сторінок під назвою "обвинувальний висновок", не підтвердив жоден свідок обвинувачення, — обґрунтовує клопотання Юрій Луценко. — Наші "дятли", прокурори, деякі прізвища написали двічі. Вони не додумалися, що слово "Мельник" двічі — це один і той самий свідок.
Його слова заглушає дирчання дриля. Поверхом вище йде ремонт.
— Можна з цим щось зробити? — питає у судді адвокат Ігор Фомін, 52 роки.
— Ні, ми не уповноважені, — всміхається той.
Після години наради троє суддів відмовляють у звільненні Луценка. Чергове засідання призначають на вівторок.
3 
1
Коментарі