Біля воріт Апеляційного суду столиці у вівторок стоять два десятки жінок. Десятеро міліціонерів вишикувалися біля входу. Сюди з Менської колонії на Чернігівщині привезли екс-міністра внутрішніх справ 47-річного Юрія Луценка. Розглядатимуть його апеляцію на вирок суду.
Востаннє Луценка бачили 92 дні тому — під час оголошення Печерським райсудом другого вироку за організацію незаконного стеження. За першим вироком йому дали чотири роки за перевищення службових повноважень та нецільове використання коштів.
На подвір'ї суду припарковані чотири автозаки. Біля них стоять 10 групок правоохоронців по троє. Повз них швидко проходить нардеп-"бютівець" 45-річний Сергій Власенко. Одягнутий у світло-сірий піджак та брюки.
— Слава Україні, пане Власенку! — кричить із-за огорожі сива жінка. Вона тримає фото Луценка і Тимошенко. Тихо молиться.
О 10.10 колишнього міністра заводять до клітки 4х2 м. З пруту звисає на мотузку мікрофон. Луценко — худий, у чорному светрі й темних штанах. Перед кліткою за довгим столом сидять його захисники та дружина Ірина. У залі — депутати й спостерігачі від Європарламенту Пет Кокс та Олександр Кваснєвський, екс-президент Польщі. Журналістів до зали не пускають. Їм у сусідньому приміщенні включають пряму трансляцію засідання.
— У нас є клопотання про долучення до матеріалів справи ключових документів для визнання невинності Луценка, — каже адвокат 53-річний Ігор Фомін.
— Немає підстав задовольнити ці клопотання, — підводиться з місця прокурор Дмитро Лобань.
Луценко підстрибує з лавки. Тримає купу паперів.
— Чому не долучати? А закон як же? — Луценко киває на прокурора: — Та це — продукт схрещення дуба з дятлом.
Люди у залі сміються близько 2 хв.
— Порядок! — кричить суддя і стукає молотком.
— Я ледь стримуюся, щоб не назвати їх дебілами, — каже Луценко і просить переговорити з адвокатами.
Суд оголошує перерву на 30 хв.
Голова виборчого штабу Об'єднаної опозиції 48-річний Олександр Турчинов виходить до журналістів.
— У нього, незважаючи на хворобу, ув'язнення, настрій бойовий, — розповідає про Луценка. — Він продовжує жартувати. Ми обговорили питання побудови єдиної партії на базі "Батьківщини", питання, які стосуються перших дій у рамках парламенту.
— Клопотання захисту не задовольнити, — тихо читає суддя.
— Ганьба! Ганьба! — скандують присутні близько хвилини.
Суддя продовжує читати вирок.
Новообрана нардеп від Об'єднаної 59-річна Олександра Кужель виходить у перший ряд:
— Ви порушуєте Конституцію, а ми — порядок. Що гірше? Перед тим як зробити люстрацію суддів, треба провести й кастрацію.
Присутні сміються.
— Слово! Слово! Слово Луценку! — кричать вони.
Суддя поправляє окуляри й продовжує читати. Слів не розібрати. На 4-й годині слухання "бютівець" Юрій Стець витягає комп'ютер. Включає пісні "Я піду в далекі гори", "Я не здамся без бою" і бандитську пісню "Мурка".
— Отдельно для столика напротив, — підморгує він у бік трьох прокурорів. — Прокуратура приглашает суддей на танец. В зале Апелляционного суда звучит "Мурка".
Луценко стоїть у кутку клітки.
— Ви — шістки, мерзотники, ви отримаєте по заслузі! — гукає.
О 15.00 виступає перший адвокат.
— Засідання триватиме до самого вечора, а вранці продовжиться, — каже нардеп 47-річний Юрій Гримчак. — Тому, напевне, Юрій ночуватиме в Лук'янівському СІЗО. Минулого разу апеляцію розглядали три дні. Цього разу це триватиме як мінімум два.
1 
1
Коментарі
9