На столичному майдані Незалежності зранку зібралися 60 "свободівців". У річницю Жовтневої революції вийшли на акцію пам'яті жертв комуністичного режиму. За кілометр від них, на Бессарабській площі, мітингують комуністи.
Майданом групками по п'ятеро ходять міліціонери. Троє йдуть до "свободівців".
— Тут будь-які зібрання заборонені, — каже один із погонами підполковника.
— Ми не проводимо. Це — зустріч із народним депутатом, — відказує нардеп-"нунсівець" 57-річний Олександр Бондар, екс-голова Фонду держмайна. Перед виборами він вступив до "Свободи".
— Якщо ви будете щось кричати чи виступати, будемо змушені вжити заходів, — говорить підполковник і кладе руку на плече Бондаря. Відводить убік, розмовляють 5 хв.
— Нормально все, — повертається Бондар та усміхається.
З підземного переходу виходять "свободівці" Руслан Кошулинський, Андрій Мохник й Ігор Мірошниченко. Двоє останніх на виборах стали нардепами. Вітаються з активістами.
— А де Тягнибок? — цікавиться нафарбована рожевою помадою літня жінка в зеленому пальті.
— Відпочиває Олег Ярославович, — сміється 40-річний Андрій Мохник. — У нього сьогодні день народження. До обіду його не турбуватимемо.
— То сьогодні святкувати будете? — басом запитує дід із зачіскою-оселедцем.
— Як і всі нормальні люди, за чарчиною, — киває Мохник. — Хоч зі "свободівців" є багато, хто взагалі не п'є. Але ми п'ємо. Подарунка, щоправда, поки немає.
Жінка у червоній куртці та черевиках витягує із целофанового кулька три болгарські перчини — червоний, жовтий і зелений.
— Ось, приготувала у комуняк кидати, — показує овочі. — Племінниця дала, помідорів не купила — дорогі. Я навіть на гриби не пішла, щоб проти комуністів помітингувати. Дівчата без мене до лісу подалися. Ей, гриби ше будуть і будуть. А комуністів треба виганяти.
Керівник Київської "Свободи" 24-річний Андрій Іллєнко стає серед площі. Він теж став нардепом. Його оточують мітингуючі та журналісти.
— Ми зібралися тут, аби не пустити комуністів на Хрещатик, — каже. — Чомусь, несподівано комуністи передумали. Мітингувати будуть тільки на Бессарабській площі. Минулого року вони також казали, що не підуть. А пішли.
— Слухай, а шо там у комуняк? — запитує Мохник в Іллєнка.
— Петро, сходи глянь, — Іллєнко повертає голову до високого юнака в чорній куртці та армійських черевиках. Той біжить у бік Бессарабки. За півгодини вертається.
— Вони розходяться, — говорить.
Мохник застібає куртку і дивиться на годинник:
— Поки ще там пам'ятник Леніну стоїть, нехай збираються.
3 
1
Коментарі
21