Лідер партії "Братство" 49-річний Дмитро Корчинський сідає на шкіряний диван, скидає червоні в'єтнамки й закладає ліву ногу під праву. Біля нього на столику лежать айфон та айпед. По ліву руку в кутку майже 2-метрова зелена статуя з обличчям, схожим на екс-президента Леоніда Кучму. За нею, на балконі, складені автомобільні шини, поверх яких лежить велосипед.
— Суть сучасної держави в тому, що вона повинна забезпечувати собі монополію на насильство. Влада за це завжди боротиметься, — каже Дмитро Корчинський. Розмова відбувається в офісі "Братства" на столичному бульв. Шевченка. — Мабуть, будуть стріляти. Але досвід останніх 20 років показує, що тільки-но починається стрілянина, міліціонери одразу переходять до народу. Вони — частина українського середовища: мають родичів, знайомих, кумів-сватів. А ще є СБУ, судді, прокурори. І значна кількість цих людей мають постраждати. Бо ні 1991-го, ні 2004-го ми не помстилися тим, хто нас ображав.
Чому досі українці не повстали?
— Через страх. Кілька разів у ХХ столітті серед українців були вибиті найенергійніші та найсміливіші. Ми — носії поганої спадковості, бо є нащадками тих, хто вижив. За Голодомору хто ділився їжею, той умирав. А хто жував під ковдрою — виживав.
Не можна так просто виявити причину, що спонукає людей діяти мужньо й солідарно. Має статися якась божественна справа. Тунісці терпіли 30 років. Потім в один день почали здійснювати акт громадянської помсти.
Опозиція може очолити такий бунт?
— Ні. Парламентська опозиція у такій ситуації зникне через свою непотрібність. Питання вирішуватимуть польові командири, ватажки угруповань — ті, хто стане на чолі барикад. Це люди, які виділяться своєю рішучістю та організаційними здібностями.
Які основні претензії у людей до влади?
— Обурює, що чиновники несправедливі, забирають гроші, неправильно розслідують кримінальні справи, заважають жити.
Янукович теж вважає, що українці зараз не здатні повстати?
— Він довгий час був начальником на Донбасі й бачив, що люди — вівці. Потім подивився, як вони у великій кількості зібралися на Майдані, однак не спалили жодного кіоска, не штурмували Адміністрацію президента, не поламали ноги ні одному міліціонеру. Життєвий досвід переконує Януковича, що українців не треба боятися.
Ви говорили, що найкращий спосіб подолати свої душевні комплекси — винести їх на референдум. Які комплекси в Януковича?
— Він багато чого не знає — що таке держава, нація, історична місія. Янукович не розмірковує над цим, у нього нема ідеалів. Маємо справу з маленькою людиною, яка пливе за течією історичних обставин.
Янукович, зокрема, не розуміє, як можна "не брати". Коли в Польщі прийшли до влади брати Качинські — вони не крали. Через півроку можна було зайти до кабінету чиновника, спробувати подарувати коробку цукерок. Той вибігав із кабінету і кликав людей, аби ті засвідчили, що він — не взяв. У нас викоріниться корупція, якщо до влади прийдуть такі, як брати Качинські чи Саакашвілі в Грузії. Серед наших політиків подібних немає.
За яких умов Янукович може скасувати вибори 2015 року?
— Він за жодних обставин цього не робитиме, бо небезпечно, призведе до міжнародних санкцій. Якщо Янукович і програє вибори, то Кличку. Саджати Віктора Федоровича ніхто не буде. Навіщо Віталієві цей комплекс проблем? Хоча, скоріше за все, Янукович залишиться на другий термін. Він влаштовує олігархів, і їхня система працює.
Соціолог Євген Головаха вважає, що цивілізоване суспільство в Україні почне з'являтися років за 10.
— Це — ілюзія, ніби в Україні можна побудувати громадянське суспільство. В Європі воно з'явилося раніше за неї. Грецькі поліси — це вже громадянське суспільство. У нас його ніколи не було, навіть за часів козацьких вольностей. Була анархія чи військова демократія.
Найкращий устрій для нас — махновщина або гайдамаччина. Громадянське суспільство треба будувати сотні років, а гайдамаччину люди можуть забезпечити за тиждень. Сьогодні бачимо сигнали цього: штурм райвідділу міліції, підпалені штаби партій. Українці, які сидять у тюрмах за ці злочини, і стануть нашими майбутніми вождями. Наприклад, Віталій Запорожець, який застрелив міліціонера з дробовика, васильківські "терористи", ніжинські робін гуди.
Чи буде Україна членом Євросоюзу?
— Може, але це означатиме відмову від власної історичної долі. ЄС дещо розчиняє європейські нації. До Європи нас ведуть із переляку перед Росією. Але, ймовірно, вона не протягне й 10 років, бо суспільство там у дуже поганому стані.
Експерти говорять про можливий розкол України на Схід і Захід.
— Це — штучні спекуляції Росії. Навпаки, за 10 років Україна стане монолітнішою. Колись був окремий регіон Донбас. Зараз він переїхав до Києва. Хіба Янукович чи Ахметов відпустять Донбас? Вони хоч і не будуть при владі, але з Києва нікуди не дінуться. Бізнес же у них загальноукраїнський.
Яким буде наше суспільство за 20-30 років? Чого очікують українці?
— Вони хотіли б жити так, як у Європі. Але ті люди, які здатні на це, вже виїхали з країни. За 20-30 років Україну покинуть спроможні працювати. Залишаться тільки здатні до гайдамаччини — пограбування, війни, наймитства. Українська повстанська армія теж була можливою, бо чимало українців виїхали з Галичини до Канади і США. А ті, хто хотів і міг воювати, залишилися.
Свого часу війна на наших землях тривала понад 200 років — із середини ХVI по кінець XVIII століття. Саме цей період є джерелом натхнення для українців.
Гайдамаччина — нормальна європейська влада, коли президент, парламент бояться власного народу. Народ впливатиме на них безпосередньо — через позбавлення монополії на насильство. При цьому важливо зберегти формальності. Навіть козаки завжди комусь присягали на вірність. У нас присягатимуть європейським цінностям, Міжнародному валютному фонду. І правильно: треба не протидіяти глобалізму, а годуватися з нього.
Патріарх Філарет вважає, що за 50 років Україна стане наймогутнішою країною Європи. Це можливо?
— Безумовно, але маємо знайти свою місію, далеку від економіки. Бо якщо напружимо всі свої економічні зусилля, на карті світу займемо "почесне" місце між Румунією та Португалією. Хіба заради такої мети слід вбиватися? Економіка — це лише кухня, з якої треба їсти. Місія нації — в ідеальних сферах. Афганці не мають майже ніякої економіки, однак помітніші за українців. Вони здійснюють історію. А ми — ні.
Проповідує в церкві
Дмитро Корчинський народився в Києві. Провчився два курси у столичному інституті харчової промисловості, один — в університеті ім. Шевченка. Після служби в армії вступив до Української Гельсінської спілки. У 1990-х став одним із лідерів УНА-УНСО. Її члени воювали в гарячих точках колишнього СРСР.
2002-го Корчинський заснував партію "Братство". Зараз проповідує у "братській" церкві.
— Чотири року тому захопили землю і самочинно поставили церкву в парку "Нивки", — розказує. — Це — домашній храм, зроблений із фанерних листів. Усередині є ікони, щонеділі священик править літургію. Ходить зо три десятки людей.
2004 року балотувався в президенти України. Набрав близько 50 тис. голосів.
Дружина 43-річна Оксана — член опікунської ради при дитячій лікарні "Охматдит". У подружжя 23-річний син Данило.
— Син ніякого вищого навчального закладу не закінчував. Працює в якомусь клубі. Здається, охоронцем. Точно не знаю, — каже Дмитро.
1 
1
Коментарі
37