Із 2 по 5 вересня президент України Віктор Янукович перебував із офіційним візитом у Китаї. Сторони підписали низку угод. Китайці обіцяють інвестувати в українську економіку $4 млрд. Зокрема побудувати платформу для видобутку нафти й газу на шельфі Чорного моря, звести парогазову електростанцію в Криму. Надати Україні $1 млрд кредиту. За ці гроші китайська компанія збудує 30 км залізниці від столиці до Бориспільського аеропорту.
— Україна виграє, якщо збільшаться поставки військової техніки й літаків до Китаю. Але китайські інвестиції підуть насамперед тим китайським фірмам, які будуть їх освоювати, — каже Олексій Гарань, 51 рік, науковий директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії. — Китай, купуючи об"єкти за кордоном, ніколи не погоджується бути міноритарним власником, а вимагає контрольного пакета. Залишається питання: чи будуть завантажені замовленнями українські підприємства під час будівництва залізниці Київ–Бориспіль та енергетичної станції в Криму? Чи залучатимуть наша робочу силу? Є певний позитив від домовленостей із Китаєм для розвитку наших стосунків із Росією, бо це послаблює критичну залежність у низці сфер від Росії.
— Українські ноу-хау, які були за часів Союзу, залишаються дуже цікаві Китаю. На підкуп для наших чиновників у нього грошей вистачить, — погоджується політолог 35-річний Олександр Палій. — Проблема в тому, що позитиви від співпраці отримає китайська держава та українські олігархи, а не Україна. Раніше казали, що Китай вкладатиме кошти у видобуток енергоносіїв, було можливе виробництво на території нашої держави обладнання газовидобутку, зокрема труб. А тепер починають говорити ніби Україна збирається закупити в Китаю 20 тисяч тонн гречки. Це повний абсурд, прояв неефективності уряду. Ми виробляємо достатню кількість крупи, щоб продати її закордон.
3 
1
Коментарі