Із колишнім міністром юстиції, народним депутатом усіх скликань 53-річним Сергієм Головатим зустрічаємося в його офісі на столичній вулиці Сагайдачного. Він чекає біля входу в кабінет. Побачивши фотографа, жартує:
— Я ж не в офіційному костюмі...
Показує розвішані на стінах фотографії. На них він — і міністр юстиції, і народний депутат. На поличці в шафі — лялька, схожа на нього. Головатому її подарували співробітники в Міністерстві юстиції на День Святого Миколая. Їй приклеїли вуса, з дроту зробили окуляри й надягли костюма.
Чому так несподівано перейшли на бік коаліції?
— Це неправда. Я не ставав на бік коаліції.
Але як пояснити таку різку зміну ваших поглядів?
— Я своїх поглядів не змінив. Але чомусь нашим людям важко збагнути поточний політичний момент. Українське суспільство ще надзвичайно недорозвинуте з точки зору оцінки політичних процесів. Суспільство сприймає політиків, які крадуть, брешуть, які дбають про себе, а не про народ. Для чого ці дострокові вибори? Ціна їхня — колотнеча, хаос, цинічне ставлення до законів, Конституції, до принципів демократії.
Треба розуміти, це ви президента насамперед маєте на увазі?
— Звичайно, — підвищує голос Головатий і відкидається на кріслі. — Адже сам президент Ющенко визнав, що дострокові вибори нічого не змінять у розкладі політичних сил в парламенті. Щоправда, одночасно зазначив — мовляв, "зміняться принципи стосунків між фракціями"... То чи потрібні вибори тільки заради такого? Я не стою на боці ні тих, ні інших. Мене завжди цікавило одне — дотримання законів і Конституції. Не визнаю "ленінізму" як теорії і практики революційної доцільності. А тому не визнаю Леніна, навіть якщо він помаранчевий, а не червоний. Чи це при Кучмі, коли робили переворот у Верховній Раді і частина народних депутатів на чолі з Медведчуком, Плющем, Кравчуком пішла в "Український дім". Чи коли головою Верховної Ради був Литвин, який приймав зміни до Конституції мегафоном і без підрахунків голосів — тупотом ніг і підняттям обох рук. І ніхто їх не рахував. Чи зараз, коли опозиція залишила парламент, але це не має юридичних наслідків у принципі за цією Конституцією. І потім домовляються двоє-троє людей, як далі ділити суспільні кошти поміж собою. Це — "мєждусобойчик". Я в цій ситуації ні з ким. Я — за Конституцію. А Ющенко як президент, гарант, за всі роки незалежності виявив найцинічніше до неї ставлення. Так не ставився ніхто — ні Кравчук, ні Кучма.
Який йому зиск від цього?
— Я не хочу думати про його особистий зиск. Це людина, яка дуже любить гроші. Він поважає тільки багатих. Якщо людина розумна, професіонал, але бідна, для Ющенка це — ніхто. Оця вся катавасія затіяна для одного — повернення особисто Тимошенко й людей Ющенка до державних коштів. Бо зараз ними розпоряджаються "регіонали", соціалісти й комуністи. Загалом, людей на вищих щаблях української політики цікавлять гроші. Я за два роки не почув програми президента, жодного послання про те, яким він бачить розвиток країни.
Ви розчарувалися і в Ющенкові, і в політиці загалом?
— У президенті Ющенкові розчарувався дуже. Я був міністром десять місяців і бачив, що його не цікавлять питання добудови правових інститутів держави. Цікавить усе, де є особистий зиск, особиста влада. Я не побачив у ньому державного мужа.
Хіба не вчинок державного мужа розпустити парламент, в якому коаліція десятками переманювала депутатів із опозиції?
— Він незаконно розпустив. І перший указ, і другий, і третій — вони поза межами Конституції.
На дострокові вибори підете?
— Я не бачу сенсу подальшого перебування в українській політиці. Немає з ким будувати державу на засадах Конституції, демократії й верховенства права.
Хіба за мої 19 років у політиці хтось сказав, що давав Головатому гроші?
Коли вирішили піти з політики?
— Після другого квітня. Після того ганебного указу, на який навіть Кучма не насмілився тоді, коли так само воював з парламентом.
І тоді ви вирішили залишити політику й піти суддею в Європейський суд з прав людини?
— Тут усе не так просто, — посміхається Головатий. — Від того, що я вирішив, нічого ще не залежить. Процедура відбору і виборів суддів надзвичайно складна. І якщо хтось у "Нашій Україні" поширює чутки про те, що моя позиція обумовлена бажанням отримати посаду в Страсбурзі — це просто безграмотні люди, які ніколи не цікавилися цією темою. Можна сказати, я випадково пройшов національний етап — бо міг не потрапити до трійки претендентів. Потрапив тільки з другого туру голосування. Тепер у Парижі має відбутися співбесіда у підкомітеті з обрання суддів Парламентської асамблеї Ради Європи. Це також непередбачувана процедура. Залежить від того, хто буде на співбесіді. Он місяць тому завернули список претендентів із Кіпру. Члени підкомітету дійшли висновку, що із трьох кандидатів один відповідає критеріям, а інші ні.
Якщо всі троє українських кандидатів пройдуть, то ПАРЄ голосуватиме на початку жовтня. Власне, робота в Європейському суді з прав людини залишається лише одним із варіантів моєї подальшої професійної діяльності.
Які ще варіанти маєте?
— Залежить від подальшого розвитку подій. Відверто кажучи, я не хотів би йти з політики. Попереду ще ж опрацювання наступних змін до Конституції. Я саме через це зайнявся творчістю — випустив монографію "Верховенство права" із трьох книжок на майже 2000 сторінок тексту. Це зовсім інший погляд на Конституцію. Не такий, як викладають у наших вузах і розуміють 99 відсотків професорів з конституційного права. Я хотів би й надалі застосовувати свої теоретичні знання для поліпшення української практики. Зокрема, викладати теорію конституційного права. Я ще в пошуку. Але однозначно можу сказати, що мені не по дорозі з "Нашою Україною" і БЮТом. Кириленко, Луценко, Тимошенко — не ті люди, з якими можна будувати Україну і розвивати її на європейських цінностях. Вони демагоги, говорять неправду, займаються популізмом. На жаль, людям подобаються популістські гасла.
Ви казали, що після виключення з "Нашої України" з вас вимагали 5 мільйонів доларів за те, що були в їхньому списку. Хто вимагав?
— Це правда — вимагали. Але яка різниця хто? Якщо називатиму прізвища, буде судовий процес. Запису в мене немає. Це було сказано моїм друзям: "Хай поверне гроші". Але ж які гроші? Я що, платив гроші чи мені колись хтось платив? Хіба за мої 19 років у політиці хтось сказав, що давав Головатому гроші? Або Головатий комусь давав гроші? Такого не знайдете ніде. Я не продаюся. Думаю, що в "Нашій Україні" справді платили по п"ять мільйонів за місце. Кажуть, що зараз вже доходить до десяти.
Чи спілкуєтеся з кимсь із "Нашої України"?
— Іноді з ними зустрічаюся, й вони говорять: "Ми тебе підтримуємо, розуміємо. Але ж ми вимушені так робити". Усе це тому, що хочуть потрапити у список. Це є дволика позиція, лицемірна. З тобою так — а з керівництвом по-іншому. А я так не можу. У мене є позиція, і я її відкрито висловлюю. Це не означає, що я захищаю інтереси коаліції. Це ситуативний збіг і не значить, що я формально до них приєднався чи їх обслуговую.
А пропонували приєднатися?
— Ні. Вони знають, що не піду. З ними практично контактів не підтримую. Лише з Морозом спілкувався, коли дарував йому свій тритомник.
Що може зашкодити проведенню дострокових виборів?
— Елементарно — указ про вибори видано, коли немає юридичного факту, який би засвідчував, що повноваження Верховної Ради припинено.
Але ж зачитана 151 депутатська заява про складення повноважень...
— Так це ж висить у повітрі. Це не юридичний акт. Імовірні заяви, оголошені спікером, і більше нічого. Заява депутата не є нормативним актом.
Тим не менше всі почали готуватися до виборів...
— Бо так домовилися. То давайте розпустимо суди, і нехай люди домовляються про власність, про землю. Будуть непотрібні закони. Будемо жити звичаєвим правом, як жили у середньовіччі. Це дикунство, це не держава ХХІ століття. Тим паче — європейського зразка.
1954, 29 травня — Сергій Головатий народився в Одесі
1977 — закінчив Київський університет ім. Шевченка, факультет міжнародних відносин та міжнародного права
1977–1990 — член Комуністичної партії
1989–1994 — один із засновників Народного руху, член Центрального проводу
1990–2005 — народний депутат усіх скликань Верховної Ради
1995–1997, 2005 — міністр юстиції
2002 — народний депутат за списком Блоку Юлії Тимошенко
2006 — народний депутат за списком блоку "Наша Україна"
2007, квітень — виключений із фракції "Наша Україна"
4 
35413
Коментарі