Акція проти прийнятого у другому читанні мовного закону Ківалова — Колесніченка триває. Опозиційні політики оголосили про її закінчення та розійшлися, однак громадські активісти продовжують протестувати під столичним Українським домом. 12 з них оголосили голодування.
В'ячеслав Пономарьов, 27 років, житомирянин, член громадського об'єднання "Остання Барикада". На акції під Українським домом відповідає за технічну справність обладнання.
Чого добиваються люди, що лишилися тут, і коли закінчать стояти?
— Хочуть, аби влада бачила: люди — не лохи, вони все розуміють. І тут, і в регіонах є багато людей, які російськомовні в побуті, які, можливо, і хотіли б другу державну мову, але так, як це відбулося, з якими порушеннями — недопустимо. І люди виказують свій протест проти цього. Шкода, що зараз їх мало. Мабуть, це така українська ментальність: "От буде п'ять чи десять тисяч, тоді підтягнуся і я". Люди сидять удома і чекають збільшення протестних настроїв. Тим часом навіть співробітники міліції й окремі представники "Беркуту" казали: їм подобається, що ми робимо, і вони нас підтримують. Але мають вказівки й мусять їх виконувати.
Це не є подвійна провокація: по-перше, Партія регіонів виконує свою передвиборну програму в частині мови; по-друге, що за рахунок теперішніх протестів вони заглушили інформаційний потік стосовно інших законів, що сприятимуть розкраданню бюджету?
— Звичайно, це провокація, звичайно, це навмисне кинутий "шматок м'яса". І ми повелися на неї, бо не могли інакше. Якби люди не вийшли сюди, то в Раді сказали б: "Бачите, ніхто не обурюється". Тобто не вийти ми не могли. Повелися на цю провокацію, але показали свою позицію.
Які небезпеки несе закон "Про мови"?
— Виходячи з нього, на статус регіональної можуть претендувати кільканадцять мов національних меншин. Це вносить розбрат на місцевому рівні.
Наступною проблемою є формулювання "місце компактного проживання", під яке попадає місто, село, район, область. Законопроект не має чіткої термінології, і на цьому підґрунті можна очікувати масу маніпуляцій.
Яким би мав бути закон, щоб він вирішив мовні проблеми в Україні?
— Думаю, такого закону взагалі не має бути. Конституція України не заперечує інших мов спілкування в країні. А чому саме російські націоналісти підняли це питання? Бо вони завжди агресивні, і це є питання, скоріше, російського імперіалізму — їм завжди мало території, їм потрібно завжди щось ще приєднати до себе.
Не думаю, що в Україні є люди, яких обмежують у праві спілкуватися російською. Сюди надходить російська відеопродукція, більшість книжок — російською, журналів і газет — так само.
Що робити з меншинами, які втрачають свої мови?
— Перше: "Остання Барикада" ініціювала створення "Комітету на захист української мови". До нього долучилися багато представників національних, етнічних меншин: кримські татари, лемки, єврейська громада та інші. Вони стають разом із нами на захист української мови. Вони також бачать проблему в цьому законопроекті, і в цій бандитській владі. Проблеми з іншими національними меншинами я не бачу, оскільки вони не вважають, що з боку українців їхні мови утискаються.
Вони не потребують підтримки держави?
— Їхня культура потребує підтримки держави, але вони захищають українську мову. Вона, на їхню думку, має бути єдиною державною.
Петро Шкутяк, 32 роки, депутат Івано-Франківської обласної ради.
Чим поганий мовний закон?
— Якщо він буде діяти, то через 10 років українська мова почне зникати. У цьому законопроекті закладені такі передумови. А ще через деякий час почне зникати держава Україна. Адже наша мова є одним із чинників нашої державності.
Чи це не є провокація Партії регіонів для прийняття інших законів — із розкрадання бюджету?
— Звісно, так. Але це не значить, що не треба протестувати проти мовного законопроекту.
Зараз у південно-східних регіонах триває кампанія зі збору підписів за "вільне спілкування російською". Яким би міг бути компроміс для вирішення мовного питання раз і назавжди?
— До прийняття законопроекту Ківалова — Колесніченка ситуація була досить нормальною. Але "регіоналам" перед виборами нема чим хвалитися, тому піднімають мовне питання. По-друге: людей спеціально під'юджують, аби посварити між собою. У мене безліч російськомовних друзів у багатьох регіонах України, і на мовному ґрунті в нас ніколи не виникало суперечок. А політики, які нічого не роблять, за рахунок мови стараються здобути рейтинг перед виборами. Але це — питання, в яке їм не варто було вв'язуватись. "Регіонали" перейшли межу компромісу.
Як Україна має підтримувати українську? Як — мови меншин?
— Через навчальний процес, через книговидання якісних матеріалів. До початку 2000-х в Україні не транслювали в кінотеатрах жодного фільму українською мовою. І навіть коли перша картина в Івано-Франківську з'явилася українською — було дивно сидіти і слухати. Революцію зробив мультфільм "Тачки" — перший якісно перекладений і озвучений україномовний продукт. І дуже кльові були цитати. Після цього дивлюся фільми винятково українською — це і є підтримка мови.
Думаю, і владі, й опозиції треба заборонити влазити в мовне питання. Воно занадто делікатне для наших політиків.
2 
1
Коментарі
75