Прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що без продажу землі Україна не виживе. Парламентські слухання щодо земельних питань пропонує провести і лідер фракції "Регіонів" Олександр Єфремов. Зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення припускає і глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін.
— "Регіонали" побачили, що можна "прихватизувати" землю, тому й проштовхують це питання, — каже голова Асоціації фермерів та приватних землевласників 51-річний Микола Миркевич.
Чому саме зараз взялися за землю?
— Так нічого іншого вже не залишилося, — сміється. — Приватизація — це добре, бо земля набуде власника, підуть інвестиції. Але може відбутися зосередження землі в одних руках. І це небезпечно.
Сьогодні гектар землі в Україні коштує в середньому 200 доларів. У Німеччині, наприклад — до тисячі євро. Якщо ринок землі пустити з бухти-барахти, усю її скупить обмежене коло людей. Буде на всю Україну кілька князівств. Інші — раби. Власник скаже: "Це моя земля, на неї не ступайте". Матимемо Лозінських по всій країні. В чиїх руках земля, там і влада.
Як цього уникнути?
— Треба прийняти відповідні закони в парламенті, сформувати прозорий чесний ринок землі.
Чи спроможна Рада прийняти необхідні документи?
— Законопроекти в Раді лежать уже не перший рік, але ніхто їх не бере до уваги. Навіть якщо сьогодні прийняти ці закони, треба кілька років, щоб привести все у відповідність. Можливо, повернути все у початкове положення. Є частина земель, які вже якимось чином опинилися у приватній власності. Треба ці землі повернути і нехай люди, якщо хочуть бути першочерговими власниками, заплатять відповідну ціну. Інакше той, хто "прихватизував", продасть землю в три дорога. А що іншим? Брати вила в руки? Ми хочемо земельну революцію в Україні?
Що насамперед варто зробити в цьому напрямі?
— Земля має бути в державній власності. Кожна ділянка повинна мати свою відповідну вартість. Хочеш на землі працювати, орендуй у держави або викупи. Але в одні руки — до 100 гектарів. Тоді не буде монополії, а держава матиме кошти. Земля ж — найбільше багатство. Наприклад, візьмемо Верховну Раду. Сама її будівля нічого не вартує без тої землі, що під нею.
Як людям сприймати можливу приватизацію землі?
— Люди розуміють, що як пішли підприємства, заводи, так може піти й земля. Ми звикли до курйозів, які підносить влада.
2 
1
Коментарі
27