— Эти дебилы на Майдане говорили о каких-то ночных провокациях, драках и титушках. И где это все? — каже нардеп-"регіонал" 46-річний Нестор Шуфрич зі сцени у Маріїнському парку Києва. 15 грудня тут пройшов мітинг прихильників президента й Партії регіонів. Зібрали близько 30 тис. людей. Вони заповнили парк і площу перед Верховною Радою.
Територія оточена кількома кордонами з міліції. Перший — на підході по вул. Грушевського. Дорогу перекривають вантажівки з чорними військовими номерами. Такі ж кордони стоять біля Кабміну, Адміністрації президента, Верховної Ради. Пропускають тільки журналістів та організовані колони, що йдуть від станцій метро Арсенальна й Поштова площа.
При вході до майданчика навколо лавки стоять п'ятеро жінок, років по 35–40. Тримають рожеві одноразові стаканчики. Чоловік у розстебнутій дублянці наливає їм горілку. Ті п'ють.
У парку між дерев встановили кілька десятків військових наметів. Біля кожного — бочка з купкою соснових обрізків та колод. Всередині підлога встелена дерев'яними піддонами. В куті — пічка-буржуйка. Біля неї в одному з наметів сплять двоє неголених чоловіків. Тхне перегаром і немитим тілом. До намету забігає кремезний чоловік у масці. Не дозволяє фотографувати.
— Нах… й это делать? Здесь люди отдыхают, — виштовхує з намету.
Є біотуалети з виламаними дверима. Вздовж алей припарковані зелені польові кухні. Готують гречку з тушонкою та перлову кашу. До них додають два шматки хліба. Вишиковується черга.
— Подходите, пока горячее! — кричить огрядна фарбована білявка, на вигляд років 40. Від пару та вогню її лице червоне, з лоба тече піт.
— А пляшку ставите? — підходить електрик 34-річний Роман із двома колегами з міста Куп'янська на Харківщині.
— Так у меня закусь, а ты тяни бутылек, — витирає обличчя засаленим синім фартухом.
З трьох екранів транслюють кадри про штурм вул. Банкової 1 грудня та виступ президента на круглому столі, де він обіцяє покарати за це.
— Эти майданутые должны работать, а не строить баррикады. Разогнать нужно все к еб..ной матери, а не по майданам ходить, — загинає скручені пальці 61-річний Степан Сабалаш із Кременчуга на Полтавщині. Працював на Крюківському вагонобудівному заводі. — У меня вся семья на заводе пашет и никакой Европы нам не надо. Нам нужна стабильность во всех ее проявлениях. Разнарядка пришла в цех к сыну — нужно 20 человек. Вот я за него и поехал. Но он думает так же, как и я.
Виступи "регіоналів" зі сцени чергуються з музичними паузами.
— Я прийшов підтримати політику нашого президента. Щоб не було розколу в нашій державі, щоб ми всі разом жили. Щоб Володимир Гришко мав право співати, де він хоче! — підвищує голос оперний співак 53-річний Володимир Гришко. — Я скасував вісім концертів на Західній Україні. Громада ходила і просила благословіння, щоб мене, коли я співаю "Аве Марія", закидали камінням. Це правда! Но Гришко был и будет народным артистом для всей Украины! — переходить на російську.
— Да-а-а! — підтримують люди. Свистять.
— Ми 100 відсотків будемо в Європі. На яких умовах — вирішувати будемо ми! Я вітаю це шляхетне зібрання і завжди буду з вами! Я ніколи не був політичною проституткою! І не буду! Єднаймося!
— Молодец! — підтримують Гришка присутні.
Зі сцени нардеп-"регіонал" 38-річний Сергій Горохов розказує, скільки платять за стояння на Євромайдані: з прапором — 300 грн, 600 грн — за кидання камінням у міліцію.
— Вам тут скільки платять? — цікавимося у двох літніх чоловіків.
— Сынок, нам где-то так и пообещали, — відповідає Роман Валерійович. Він — шкільний учитель з Луганська. — Надеюсь, все выплатят.
За кілька десятків метрів на лавці шестеро чоловіків у чорних куртках та шапках розливають горілку в пластикові стакани. Коли бачать фотоапарат, ховають пляшку.
— В Севастополе на запасных путях стоит бронепоезд, который в любой момент готов выехать в Киев для наведения порядка, — каже зі сцени "регіонал" Вадим Колесніченко, 55 років.
— О, давайте за бронепоїзд! — пропонує тост один із чоловіків.
Мітинг закінчується за 4 год. Польові кухні закривають, відтягують у дальню частину парку й приставляють міліціонерів.
3 
1
Коментарі