У вівторок депутати збираються на вечірнє засідання Верховної Ради. Домовляються працювати до 21.00. Хоча це єдиний день на два тижні, коли діє парламент. Так ухвалили нардепи. Мовляв, ідуть вибори, треба зустрічатися з виборцями.
О 16.00 спікер Володимир Литвин оголошує про початок вечірнього засідання. У залі реєструються 338 депутатів, хоча насправді їх удвічі менше.
Обговорюють зміни до закону про оформлення спадщини.
— Людям доводиться по півтора року отримувати спадщину, — доповідає з трибуни "литвинівець" 65-річний Василь Шпак — автор змін. — Пропоную надати нотаріальне право на підготовку відповідних документів посадовим особам сільських, селищних рад та інших органів місцевого самоврядування у населених пунктах, де немає нотаріусів.
На трибуну виходить лідер Радикальної партії 39-річний Олег Ляшко. Підтримує пропозицію щодо змін, а заодно виступає з палкою політичною промовою.
— Тисячі гривень беруть у БТІ, — кричить Олег Валерійович. — 10 разів треба поїхати до нотаріуса, коли автобус не їде. Потім дивуємося, чому в селах немає людей. Оце ярмо, яке навісили на шиї наших людей, можливе тільки в олігархічній країні, де олігархи не платять податків.
Думки депутатів розходяться. Зав'язується суперечка. Дехто з обранців вважає, що можливі зловживання з боку посадових осіб місцевих рад, юридичного майбутнього в закону нема. Інші підтримують зміни, бо зараз "побудувати хату дешевше, ніж оформити спадщину". "Регіонал" Ярослав Сухий пропонує відкрити в селах державні нотаріальні контори. Мовляв, така практика була за Союзу.
— Існує мафія, 20 оціночних фірм при БТІ. Вони непомірно збільшують витрати з оформлення, і ніхто це не контролює. Прибравши їх, ми зекономимо по 650 гривень для кожного селянина, — додає "нунсівець" 44-річний Микола Катеринчук.
281 картка голосує "за" пропозицію Шпака.
Литвин залишає залу. Далі засідання веде його заступник Адам Мартинюк. Спікер повертається, коли на трибуну виходить "литвинівець" 52-річний Василь Черній. Той пропонує внести зміни до Земельного кодексу щодо набуття права власності на землю — щоб іноземці та підприємства з іноземним капіталом купували землю несільськогосподарського призначення.
На годиннику — 20.00. У кулуарах зустрічаються два нардепи.
— Ну шо, ви сьогодні на ізнос працюєте? — питає один зі співчуттям.
— Та да, — кривиться другий та іде до зали.
234 картки голосують "за" земельні пропозиції Чернія.
— По суті узаконене те, що вже є. Більшість підприємств у нас контролюють іноземці. Зараз питання в тому, щоб узаконити територію під їхніми підприємствами. Це добре рішення, бо втихомириться ціна на землю несільськогосподарську, — каже в кулуарах "бютівець" 51-річний Юрій Ганущак. — Вона перестане бути або недооціненою, або переоціненою.
— Може, ще хочете попрацювати? — питає Литвин у депутатів о 21.00.
— Ні, — хором відповідають.
Швидко виходять із будівлі Ради та зникають у темряві.
Наступне засідання — 16 жовтня. Це буде останнє перед виборами.
1 
1
Коментарі