— Я — один із небагатьох депутатів, які задекларували всі свої доходи чесно. Займаюся будівництвом. Вкладаю в це всі кошти. Утримую жінку і двох дітей. Задекларував 191 квартиру. Усі зареєстрував на своє ім'я. Маю намір їх продавати, як це визначено законом. Це не схема ухиляння. Легалізував усі помешкання, сплачую податки. Не треба думати, що я щось приховую, — каже 37-річний Ігор Оверко, депутат міської ради Ірпеня на Київщині.
2016 року Оверко володів 586 квартирами в Ірпені. Там він веде будівництво. Частину нерухомості продав. Загальна площа житла, що залишилося, — близько 8 тис. кв. м. Це більше за футбольне поле стадіону "Олімпійський".
У декларацію вніс 51,9 млн грн — дохід від продажу майже 400 квартир. Приблизна вартість однієї — 130 тис. грн. За курсом Нацбанку — це трохи менше $5 тис.
У власності родини депутата є також чотири житлові будинки загальною площею майже 600 кв. м, 18 земельних ділянок на понад 40 тис. кв. м та понад 16 млн грн заощаджень. Задекларував 10 об'єктів незавершеного будівництва, п'ять підприємств. Сім'я має п'ять легкових автомобілів — "Део Ланос", "Фіат Добло", "Лексус", "Мерседес Бенц" та "Опель Вектра".
— Про подібні речі виборці елементарно не знають, — каже філософ 62-річний Ігор Лосєв.
— "Чому за них голосували?" — улюблена відмазка влади. Хоча електорат може поставити запитання у відповідь: "А чому ви їх не посадили?" Є прокуратура, суди, МВС, СБУ. Влада не виконує своєї функції. Якщо йдеться про кримінальника, чому він досі не за ґратами? Коли майбутній депутат іде на вибори, правди про нього дізнатися неможливо. Крім "парадних" біографій, які вони собі штампують. І люди змушені голосувати наосліп.
6 
1
Коментарі