Ранковий туман минулого вівторка завадив Петрові Порошенку, 40 років, вилетіти до Херсона. Понад три години чекали в аеропорту: може розвидніється. Видимість мала би становити бодай 800 метрів, а було лише 250. Кілька зустрічей із виборцями погода вже зірвала. Об 11:30 вирішили їхати машинами. Володимир Фіалковський, 40 років, керівник штабу "Нашої України" в Херсоні, дорогою домовляється по телефону про перенесення решти зустрічей.
600-й "мерседес" Порошенка мчав зі швидкістю до 200 км/год. І вже через п"ять годин колишнього секретаря РНБО переповнений херсонський драмтеатр зустрічав оплесками. Якийсь хлопець у коридорі приготував для Порошенка шість гвоздик. Зізнався, що спочатку їх було сім, але одну комусь віддав, вітаючи з днем народження.
— Ще одну потім десь викину і вручу п"ять, — пояснив.
Порошенко виходить на сцену в доброму гуморі. Запитує, якою мовою краще спілкуватися. Зал, у якому сидить і стоїть тисячі зо дві людей, хором відповідає: "Українською".
Екс-секретар РНБО починає дещо патетично: мовляв, прийшов до вас розповісти правду, яку знаю сам. Піджартовує над політичними опонентами, пояснює причини криз.
Вона спокійно майже
за 150 мільйонів гривень купує собі літак
— Стосовно газової кризи. Скажіть: от хтось на собі відчув її, став більше платити за газ? — запитує Порошенко.
— Ні, — загукали зусібіч.
— Два місяці про це віщають з усіх телеканалів, а я хочу спитати: чи це ваша проблема — ціна на газ? — уже майже кричить у мікрофон.
— Ні, ні, — знову лунає із зали.
Далі Петро Олексійович згадує про угоду, яку Янукович, тодішній прем"єр, уклав із Росією, — про спільне управління газотранспортною системою України.
— А як ми будемо жити далі, коли все віддамо? — запитує.
— Краще платить 500 доларов, — гуде якийсь чоловік.
Порошенко виступав із півгодини. Потім почали передавати записки з залу. Зрештою, люди висипають на сцену. Блимають фотоапарати-"мильниці".
Далі був виступ в ефірі місцевого телебачення і короткий фуршет із телевізійниками. На розмову з кореспондентом "ГПУ" Порошенко відвів 20 хвилин. Каже водієві, що сам сяде за кермо. "Мерседес" повільно їде вулицями вечірнього Херсона. За ним дві машини місцевих лідерів партії. Праворуч від Порошенка сидить Володимир Фіалковський. Одноліток, але звертається до партійного колеги тільки на ім"я по-батькові. Жартує, що за кермом — найкращий водій, який у нього коли-небудь був. Кілька годин тому Фіалковський згадував про Ющенка — той теж любив під час президентської виборчої кампанії водити авто.
— А хто кращий? — запитую.
— Я кращий водій, ніж Ющенко, — відповідає Порошенко, усміхаючись. І продовжує: — Казали, що мені треба пересидіти, переховатися. А кампанію мають проводити інші. Так от, зараз я не "вилажу" з регіонів. Сьогодні в Херсоні, післязавтра — в Дніпропетровську. Люди настільки мудрі! І ці дуті рейтинги "Регіонів", 30 відсотків, — це наше недопрацювання.
Порошенко врешті зупиняє "мерседеса" і розвертається, щоб краще бачити співрозмовника.
— Те, що вдалося зробити в економіці, — це фантастично! Якби не вересень, зрада, таємний сценарій, ми б мали зараз зовсім іншу ситуацію! — вигукує. — Ми були незахищені, неготові.
У нас єдина умова: об"єднуємося навколо президента
Трохи гарячково пояснює, що метою того сценарію було ослаблення "помаранчевих". Розробили його іноземні спецслужби. Потім трохи задумується і зізнається:
— От я не можу зняти з себе відповідальності! Я був секретарем Ради національної безпеки і оборони. Я обов"язково мав з липня місяця бити в дзвони. По уряду, по Секретаріату.
Каже, що влітку минулого року вже було зрозуміло, що президент відправить Зінченка у відставку. І тоді в держсекретаря виникла природна образа і бажання голосно гримнути дверима. Саме цю образу, на думку Порошенка, і використали організатори сценарію.
Після того скандалу в Юлії Тимошенко зросли рейтинги. Це означає, що він був вигідний колишній прем"єрці?
— У неї рейтинги стрибнули вверх у жовтні-листопаді, а вже починаючи з грудня люди розібралися. Їх неможливо довго обманювати. І найближчим часом стануть відомі факти, які продемонструють безпосередню участь Юлії Володимирівни в організації прес-конференції Зінченка.
Це стане відомо до виборів чи після?
— Звичайно, до виборів. Але я не думаю, що це її "поховає", — спокійно продовжує Петро Олексійович. — У Юлії Володимирівни є певна кількість прихильників, які віддають належне її акторським даним. Ці чотири-шість відсотків будуть її любити у будь-якому випадку. Вона — не втрачений політик, я в це щиро вірю. Для неї мотивація — не гроші. Хоча вона багато заробила на виборах. Юлія Володимирівна каже, що її бізнес був знищений за Кучми, і декларує абсолютну відокремленість від бізнесу. Водночас вона спокійно майже за 150 мільйонів гривень купує собі літак, на якому літає. Він називається "Ембраєр" і належить ЄСУ Авіа, її компанії. Вона купує, більш ніж за сто мільйонів гривень, офіс для партії — той, що раніше належав Василю Хмельницькому. Каже, що його орендує — але це її власний офіс. Звідки ці гроші? Я впевнений, що вона їх не накрала в уряді. Це гроші, які просто зібрали під час теперішньої виборчої кампанії.
Тимошенко продавала місця у списку?
— Так, вони продавали місця у списку. Вони торгували голосами виборців.
Але "Нашій Україні" все одно доведеться з нею домовлятися?
— Ми будемо об"єднуватися з тими, кого поважаємо в її списку: з Андрієм Шкілем, Зубовим...
Але ж без Тимошенко вони не підуть на це?
— До чого тут — з нею, чи без неї? Її примусить об"єднатися народ. Примусить! — майже вигукує Порошенко, а далі вже цілком спокійно продовжує: — Дай Бог, щоб вона зайняла третє місце. І коли нависне загроза розпуску парламенту, абсолютна більшість її списку примусить її... У нас же немає до неї жодних умов. Ні кар"єрних, ні посадових — ніяких. У нас єдина умова: об"єднуємося навколо президента. Ви не є лідер, рівний президенту.
Порошенко говорить дедалі голосніше і починає стукати долонею по панелі автомобіля:
— Моя вина одна: я мав питання руба ставити раніше. Ложне чуство команди мене стримувало.
Таке враження, що у вашому блоці є два центри: один навколо Єханурова, другий — навколо Порошенка.
— Нема цього.
Ви не претендуєте на прем"єрство?
— У мене є величезні амбіції. Я вважаю себе спроможним показати, на що здатна ефективна влада. Але я собі не ставлю це самоціллю. Якщо в інтересах держави буде, щоб Порошенко взагалі нікуди не входив, — будь-ласка!
А як визначити ці інтереси держави?
— Президент є суддею. І якщо він скаже, що Порошенко буде прем"єром, і якщо я отримаю підтримку... Запевняю вас, що буду ефективним прем"єром. А якщо президент скаже, що прем"єром повинен бути хтось інший, тоді Порошенко буде абсолютно щасливий працювати народним депутатом.
Того вівторка Петро Олексійович іще встиг зустрітися з "нашоукраїнцями" Херсона. До Києва виїхав близько півночі.
1 
1
Коментарі