Бютівець: "Ми хотіли нашугати президента"

 

Карткою народного депутата від БЮТу Павла Мовчана, 69 років, проголосували за закон "Про державну службу". У ньому йдеться про те, що українські чиновники повинні знати російську мову.

Зустрічаємося з Павлом Михайловичем у Верховній Раді, переходимо дорогу до готелю "Київ". У кав"ярні на першому поверсі багато депутатів, хоча в парламенті триває засідання. Вільний тільки один столик, але біля нього не вистачає стільців. Мовчан швидко приносить два від інших. У цей час поряд звільняється стіл із білими шкіряними диванами — пересідаємо туди. "Бютівець" чіпляє куртку на вішалку. Замовляє каву з вершками.

— Мене не було під час того голосування, — каже. — Наш режим відомий: є закріплені люди, які забирають картки, розставляють їх і за потреби голосують. Так працюють усі. На засіданні фракції мене переконали, що цей законопроект не приймемо і мені не треба сидіти в залі. Але після обговорення лідери дали команду, й відбулося голосування. Моєю карткою хтось сумлінний проголосував. Після цього я  не доручаю її нікому.

Вона зараз із вами?

— Ні. Сьогодні порядок денний відомий, і там немає того, що суперечить моїм принципам та ідеології блоку.

Хіба не суперечить принципам те, що фракція БЮТ голосує із Партією регіонів?

— А хіба природною була би коаліція "Нашої України" із "Регіонами"? Коли створили "Єдиний Центр", вони почали провалювати все, що стосувалося бюджетних процесів.

Мовчан кілька хвилин говорить про помилки партій із блоку "Наша Україна — Народна самооборона". Про співпрацю БЮТу із Партією регіонів не згадує.

— Тимошенко сказала, що треба зробити застережливі кроки проти дій президента: на руйнацію, на можливий союз "Нашої України" із Партією регіонів, — продовжує. — Ми хотіли нашугати президента. І нашугали. Але далі так робити не можна, бо вже шугаємо всю країну.

Я не належу до тих у БЮТі, хто приймає рішення й виробляє стратегію. Нас ставлять до відома, інколи радяться. У питанні про держслужбу і про референдум не радилися. Мені здається, що це запустили, аби подивитися на реакцію. Як поведемося на другу мову, як відреагуємо на підміну Конституції референдумом. І ми зреагували. Я був обурений і висловив це у сесійній залі.

На вашу заяву відреагували?

— Так. Запевнили, що це перше читання й немає нічого страшного. Тимошенко й Турчинов обіцяли, що в другому читанні це відкинемо.

То це було загравання із Януковичем?

— Я з ним переговорів не вів. Я зазначив, що це — неприпустимі речі. Нікому не пробачу порушення Конституції. Є ідеологія, під якою ми йшли на вибори. Інакше — дуримо своїх виборців.

А хіба це не так?

— То самогубство політичної верхівки. До подібних маніпуляцій вдавався Віктор Медведчук, який тепер часто згадується в контексті Блоку Юлії Тимошенко. Це спричинило його погибель. Він ішов на вибори з красивими фізіономіями, але не маючи найважливішого — електоральної підтримки. Юлія Володимирівна зараз її має, але може втратити. І стрімко. Медведчук обвалився в небуття, і це має бути уроком.

Мовчан з десяток разів називає прізвище колишнього глави Адміністрації президента, але постійно говорить "Ведмедчук" замість "Медведчук".

До влади прийдуть ті, хто просто сидів і спостерігав — "регіонали" із комуністами

Навіщо Тимошенко залучила Медведчука до своєї команди?

— Медведчук враховував усе, крім одного — виборця. Сьогодні ж вони ведуть по цій же дорозі Юлію Володимирівну, якщо це справді має місце.

Медведчука можуть залучити в якийсь список, завести в ту чи іншу політичну силу, він може заплатити за це. Але вже ніколи не досягне того рівня, на якому був в останні роки правління Кучми. І якщо сьогодні політтехнологи у Блоці Юлії Тимошенко дотримуються цієї політики, то катастрофа неминуча.

Кажуть, що за внутрішніми даними БЮТу ваші рейтинги вищі, ніж у Партії регіонів.

— Можна ошукувати себе один раз, другий... Так робив Леонід Кучма. Але наші розчаровані виборці можуть не прийти на вибори, а прихильники "Регіонів" голосуватимуть.

Виходить, що Юлія Тимошенко вірить цим рейтингам. Два тижні тому вона називала вибори катастрофою, а потім запевнила, що це — кращий вихід із ситуації.

— Віктор Ющенко теж вірить, що переможе на президентських виборах. Свято вірить. Ці міфи формує оточення. Якщо так є і в Блоці Юлії Володимирівни, то це — катастрофа.

Не можна купити достатню кількість виборців, як це зробив у Києві Черновецький. Зрештою, Юлію Володимирівну обирали за ідеологію: "Український прорив", українська жінка, українські пріоритети. Якщо ж вони зникають, то виникне багато питань. До влади прийдуть ті, хто просто сидів і спостерігав — "регіонали" із комуністами. Я зараз так відверто говорю, бо сподіваюся: аналітики, які подають Тимошенко чи Турчинову різні висловлювання в пресі, покладуть це їм на стіл і ті проаналізують. Принаймні нехай мене покличуть на розмову.

А якщо скажуть, щоб більше такого не говорили?

— Я не мислю себе в блоці антиукраїнських сил. Проблема ж не тільки в українській мові. Все набагато серйозніше.

Тимошенко на одну із останніх прес-конференцій принесла список анекдотів про президента. Така поведінка відповідає статусу глави уряду європейської держави?

— І президент припускався неетичних речей. Він звинувачував Тимошенко в зраді — це недопустимо. Війна розпалена давно, й це робили люди команди Медведчука. Бо як не буває колишніх кагебістів, так і колишніх "есдеків" не буває (йдеться про вихідців із Соціал-демократичної партії (об"єднаної), яку тривалий час очолював Віктор Медведчук. — "ГПУ").

Маєте на увазі нинішніх голову секретаріату Віктора Балогу, "бютівця" Богдана Губського, "регіонала" Нестора Шуфрича?

У відповідь Мовчан тільки усміхається й розводить руками.

Чи правда, що БЮТ і Партія регіонів можуть обрати головою Верховної Ради Віктора Януковича?

— Це смішно. Я нормально ставлюся до Віктора Федоровича. Як сказав Іван Дзюба: "Це людина, яка сама себе змогла зліпити". Значить, у нього є якісь дані. Янукович хоче бути щонайменше прем"єр-міністром або ж і президентом. Інше його не цікавить.

Нині "регіонали" офіційно пропонують на спікерство Олександра Лавриновича. Ви підтримаєте його кандидатуру?

— Ні. Як старий "рухівець" я не довіряв би старому "рухівцю", — усміхається Мовчан. — Він був координатором фракції Чорновола і де опинився зараз?

Росія загрожує чимось Україні?

— Росія завоювала в Україні великий бізнес, інформаційний простір, має представників своїх спецслужб у Верховній Раді. Не називатиму їхніх прізвищ. Тепер російська влада хоче формалізувати ці речі, юридично їх оформити.

Чи знаєте, що минулого тижня в Луганську Віктор Янукович назвав "мутантами і виродками" усіх українців, які бачать загрозу в Росії?

— І він ще хоче бути главою країни, — похмуро зауважує нардеп. — Янукович не знає, що таке українець навіть на генетичному рівні (мати лідера Партії регіонів росіянка, а батько — білорус. — "ГПУ"). Я ніколи так не сказав би про моїх друзів-росіян.

Із нагрудної кишені Мовчана стирчить квиток до Донецька. Туди він збирається на читання віршів поета Василя Стуса. Їхатиме ввечері потягом. Говорить, що не довіряє літакам.

1939, 15 липня — Павло Мовчан народився у с. Велика Вільшанка Васильківського р-ну на Київщині
1965 — закінчив літературний інститут ім. М. Горького в Москві
1970 — редактор-сценарист кіностудії ім. О. Довженка
1990 — голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка
1990, 1994 — обирали народним депутатом у мажоритарних округах
1992 — лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка
1998 — народний депутат від Народного руху
1999 — член Центрального проводу Української народної партії
2002 — народний депутат від Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна"
2007 — народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко
Має дружину — письменницю Любов Голоту, сина Богдана й доньку Павлину

×