— Пріоритети — освіта, медицина, соціальні програми. Зростання бюджету відправлено на опорні школи, зарплати вчителям. Максимально забезпечено громадян ліками. З 1 січня прискоримо будівництво доріг до шкіл, лікарень швидкої допомоги, — говорить міністр фінансів 43-річна Оксана Маркарова у Верховній Раді 14 листопада.
Парламент за годину ухвалює державний бюджет на 2020 рік. "За" — 280 голосів. Підтримують фракція "Слуга народу", група "За майбутнє" і позафракційні.
Доходи заплановані в розмірі 1,094 трлн грн, видатки — 1,180 трлн грн. Дефіцит — 2,09% валового внутрішнього продукту.
На соціальну сферу, зокрема пенсії та субсидії, виділять 294 млрд грн. Це на 40% більше, ніж цьогоріч. На охорону здоров'я — 113 млрд грн, дорожну інфраструктуру — 73,7 млрд, освіту — 145,1 млрд. Видатки на оборону й безпеку становлять 254,8 млрд грн, 130 з яких — Міністерству оборони.
Мінімальна зарплата буде 4723 грн, нині — 4173 грн. Середній курс гривні до долара планують на рівні 27.
На обслуговування держборгу піде 141,5 млрд грн. Видатки на Офіс президента зменшили на 70 млн — до 916 млн грн. На Кабінет міністрів — 1,06 млрд грн. На Верховну Раду піде 2 млрд грн.
— Наступного року маємо віддати 15 мільярдів доларів зовнішнього боргу. А в бюджеті на все 43 мільярди. Тобто треба віддати кожну третю зароблену гривню, — каже політолог Віктор Таран, 41 рік.
— Міжнародний валютний фонд не підписав з Україною новий документ. У цих умовах уряд Гончарука зробив бюджет жорсткої економії. Через півроку можуть його переглянути.
Є позитивна новина. Грошей вистачить. Правда, це буде необхідний мінімум, який дозволить виживати, а не розвиватися. Ривка не буде. Але економіка трохи зростатиме.
Кошторис у загальних цифрах залишився таким, як і цьогорічний. Усі збільшення, зокрема соціальних видатків, на рівні індексації (підвищення, яке відшкодовує подорожчання товарів і послуг. — ГПУ).
Але чомусь зникла програма на підтримку фермерства. Напередодні земельної реформи це — безглуздо.
Уперше бюджет ухвалили так швидко. Але, насправді, це трагедія українського парламентаризму. Рада перестала виконувати свою найголовнішу функцію — контролювати виконавчу владу. Депутатів не цікавить, куди перерозподілятимуть кошти. Вони ухвалюють усе підряд.
Депутати сперечалися з Кабміном не за те, яким має бути фінансування галузей, а кому дістануться субвенції на округи. Їх зменшили до 2 мільярдів. Це гроші для мажоритарників, від яких потрібні будуть голоси. Наприклад, група "За майбутнє". Офіс президента вже намітив перезапуск парламенту за пропорційною системою. Їх не цікавлять округи. Мажоритарникам-"слугам" скажуть: "Голосуйте, як треба, і ви потрапите до списку".
— Бюджет реалістичний, непопулістський. Його можна виконати. На заплановане грошей вистачить, — говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації 41-річний Ілля Несходовський.
— Можна, звісно, критикувати за недостатнє зростання окремих статей. Проте маємо обмежені надходження. Аби щось збільшити, треба десь зменшити. Передвиборчі слова влади залишилися обіцянками.
Добре, що збільшили фінансування доріг. Це впливатиме на зростання ВВП, створяться умови для інвестицій і робочі місця. Збільшили видатки на оборону, охорону здоров'я. Це фактично реалізація програми первинного медичного забезпечення.
Але прожитковий мінімум залишився незмінний (з 1 січня до 1 липня збережеться на рівні грудня 2019 року — 2102 грн. — ГПУ). На тому ж низькому рівні, що не відповідає його реальному значенню.
Є сподівання на збільшення доходів від митниці. Тоді буде можливість зменшити дефіцит бюджету. Зростання економіки додасть агровиробництво. Зараз гроші вкладають у сільськогосподарську техніку, новітні технології в обробці землі. Доходи населення зростатимуть, значить — збільшуватиметься торгівля.
— Цього року не було марафону поправок до бюджету, — каже політолог Володимир Фесенко, 61 рік. — Для української політики це незвично. Головне пояснення — монобільшість, якій не треба шукати додаткових голосів.
Певні проблеми всередині фракції є, але Зеленському вдалося її об'єднати. Проголосували 240 — майже всі. Раніше символом договорняків були "пожежні машини для Ляшка" (під час обговорення бюджету на 2016 рік з'являлися пункти видатків про закупівлю пожежних машин. Їх придбавали у підприємства, яким, за даними ЗМІ, багато років опікується Ляшко. До цього він відмовлявся голосувати за документ. Експерти пов'язують ці факти. — ГПУ). Зараз цього не потрібно.
Напевно, якісь домовленості "Слуги народу" з великим бізнесом були — голосувала група мажоритарників "За майбутнє". Але без цинічних поступок на їхню користь.
Бюджет і земельну реформу проголосували саме зараз, бо в Україну приїжджає місія МВФ. А бюджет — це одна із ключових тем переговорів. Так президентська команда й уряд хотіли показати, що в них усе під контролем.
3 
1
Коментарі