— Голодувати буду до кінця. Тєрять нам нема чого. Тігіпко каже, що ми вимагаємо по 30 тисяч пенсії. Якби були такі статки, я віддав би ті 30 тисяч разом із болячками Тігіпку, — каже ліквідатор-чорнобилець 51-річний Віктор Павленко. Він із чотирма товаришами голодує під Адміністрацією президента. Акцію почали в понеділок.
Чоловіки служили в 731-му окремому батальйоні спеціального захисту, який гасив пожежу на реакторі Чорнобильської АЕС. Їх було 700 осіб. Понад 600 померли. Живі отримують до 1,7 тис. грн пенсії. Ліквідатори вимагають її підвищити до розміру 6–10 мінімальних пенсій, відповідно до отриманого опромінення та груп інвалідності, та прикріпити до військового госпіталю й виділити квартири одинадцятьом їхнім колегам, які стоять у черзі.
— Доброго дня! Змінилося щось? — підходить до голодувальників працівник секретаріату Адміністрації президента. Назватися відмовляється.
— Скажіть, будь ласка, як зрозуміти владу, яка вчора опозорила нас на весь світ? — каже
55-річний Віктор Капуста. У нього тремтять руки. — Вчора побачили передачу — Тігіпко казав, що ми вимагаємо 30 тисяч пенсії. Скажіть, будь ласка, у вас є документи, що ми вимагаємо 30 тисяч? Ми врятували Україну. Пішли в ад і залишилися живі. Не був би заглушений реактор, не зняли б ґрунт, не було б саркофага — нікого сьогодні не було б у живих. У нас немає коштів на ліки, за що своїх по-людськи поховати. А нас взяли і обісрали на весь мір! До чого нас доводите?
— Є якісь додаткові звернення? — питає чоловік з президентської адміністрації.
— У вас є всі наші звернення! Ми чекаємо відповіді! Або хоча б відмову! — відповідають йому з різних боків. Чоловік киває головою і йде в двір.
— Бросьте нам по медальке и дайте вказивку Пенсийному фонду, чтобы нормально начислили пенсию, — каже 47-річний Володимир Рєзнік. — На 100 человек даже если в восьмикратном размере — для бюджета ничто. Депутат обходится в месяц дороже.
Голодувальники вбрані у камуфльовані армійські куртки. На головах білі пов'язки з написом "Голодую". Тримають порожні півторалітрові пластикові пляшки. Щосили стукають ними об асфальт та залізні піддони. Один лупить пляшками по бубну. Від цього звуку закладає вуха.
За півгодини до голодувальників підтягуються ще з десяток ліквідаторів. Дехто теж у камуфляжній формі.
— Скоро в такій формі не походиш — хочуть заборонити, — каже один чоловік іншому.
— Це ж якийсь дов...б сидів, думав, — відказує той.
— Це саме актуальне питання для України! Щоб не про Пенсійну реформу думали, не про льготи.
Ліквідатори далі б'ють пляшками. Віктор Капуста кульгаючи йде до стіни. Мацає свій пульс. Його колега підходить до міліціонерів і просить викликати "швидку". Вона приїжджає за 10 хв. "Швидку" викликають чорнобильцям щонайменше тричі на день.
— Все голодаете? Заканчивать надо, — виходить із машини лікарка.
Чоловіку міряють тиск, роблять кардіограму і три уколи..
— Нужна госпитализация.
— У меня нет денег на ваше лечение, — відвертається Капуста.
— Мальчики, сделайте с ними что-нибудь! — показує двом міліціонерам у бік чорнобильців працівниця Адміністрації президента. — Можна хотя бы забрать у них эти бутылки. Домой идешь — голова квадратная.
— У них є заявка, — відповідає один. — По Конституції вони мають право добиватися свого.
Виступи чорнобильців відбулися протягом останніх місяців у різних містах. Протестували проти ухвалення законопроекту №7562. За ним соціальні виплати й пільги чорнобильців, афганців, ветеранів та інвалідів війни мали регулюватися не законами, а рішеннями Кабміну. Його схвалили 9 вересня в першому читанні. У другому голосуватимуть наступного пленарного тижня.
2 
1
Коментарі