"Боря меня уже научил, как голосовать"

 

Ловити депутатів починали прямо біля низького паркану, що відділяє приміщення парламенту від вулиці Грушевського. Найефектніше вийшов з машини лідер Партії регіонів Віктор Янукович, 55 років.

Його висадили майже посеред дороги, тому своєю появою він на хвилину затримав вуличний рух. Повільно став обходити будівлю Ради, попрямував до центрального входу. Решта потрапляли туди через боковий, який знаходиться найближче до дороги.

За Януковичем одразу пішли кілька десятків журналістів, що чекали на вулиці. Дорогою лідер Партії регіонів встиг лише поділитися радістю від того, що Верховна Рада розпочала роботу.

— Треба виводити країну з економічної кризи, — сказав він.

Під вірш Сосюри "Любіть Україну" депутати остаточно розсілися. Після урочистої церемонії вийшли, щоб публічно поставити підпис під присягою депутата. Пересуватися парламентськими кулуарами на деякий час стало неможливо. Журналісти брали партійних лідерів у щільне коло і йшли з ними, розштовхуючи всіх на своєму шляху.

Найбільші "кортежі" були довкола Віктора Януковича та Юлії Тимошенко. Якщо лідерка БЮТу після підписання присяги переважно стояла, то Янукович увесь час розмовляв із пресою на ходу. Він майже не зупинявся. Робив незрозумілі кола по всьому коридору. Опускався та піднімався сходами. Поспішав в один кінець...

— ...А теперь обратно,— підказував йому хтось із охоронців.

Віктор Федорович із заклопотаним виглядом прямував у зворотний бік.

— Я ще не вирішив, що буду тут робити, — зізнався "ГПУ" колишній генеральний прокурор Святослав Піскун, 47 років.

Тепер він один із народних депутатів фракції Партії регіонів.

— Мабуть, буду боротися з мафією, яку сьогодні очолює президент.

Бути генпрокурором Піскун більше не хоче. У Верховній Раді йому найприємніше бачити лідерку БЮТу Юлію Тимошенко. Парламент він залишив разом зі своїм кумом і колишнім ректором Ірпінської податкової академії Петром Мельником.

Найбагатший донеччанин Ринат Ахметов, 39 років, до Верховної Ради приїхав за півтори години до початку засідання. Його супроводжував колишній голова Донецької обласної ради та давній друг Борис Колесников.

— Боря меня уже научил, как голосовать, — хвалився Ахметов. — Я теперь знаю, что зеленая кнопочка — это я соглашаюсь. Красная — голосовать против, а желтая — воздержался.

Чому всі кажуть, що я їх покинув?!

Зізнався, що хоче працювати у Комітеті по боротьбі з організованою злочинністю. До сварок у парламентській залі він не готовий. Але постояти за себе зможе:

— Я семь лет занимался боксом, пусть имеют в виду.

Соціаліст Микола Рудьковський, 38 років, із журналістами спілкувався неохоче. Більшість часу просидів у сесійній залі. Запитання про відмову від посади міського голови Чернігова сприймав нервово.

— Чому всі кажуть, що я їх покинув?! — обурювався. — Невже я тут не можу захищати їхніх інтересів? Просто тут це робити зручніше.

Працювати Рудьковський хоче в бюджетному комітеті.

Співачка Руслана Лижичко, 32 роки, прийшла до Верховної Ради у білому вбранні. 24 травня у неї був день народження, тому в парламенті їй подарували великий оберемок білих троянд. Руслана виглядала щасливою. Була в чоботах на високій платформі. Йдучи підписувати текст присяги, радо перестрибувала через три сходинки.

— Коли співали гімн, мені не вистачало басу, — професійно прокоментувала урочисту церемонію. — Я б із радістю сама заспівала, але тут не те місце.

"Нашоукраїнець" Петро Порошенко, 40 років, був чомусь дуже злий. Як і Рудьковський, він хоче працювати в бюджетному комітеті. Зрадів Порошенко лише тоді, коли Верховна Рада проголосувала за перерву в роботі до 7 червня.

— Це перший крок до коаліції, — сказав він.

Ходив у кулуарах і російський посол Віктор Черномирдін. З ним  довго розмовляв Юхим Звягільський. Розмова двох екс-прем"єрів закінчилася тим, що Звягільський запросив Черномирдіна порибалити. Той погодився.

Коли до Черномирдіна наблизилася лідерка БЮТ, його обличчя  засвітилося радістю.

— Привет, ну как ты? Все воюешь? — посол міцно обійняв тендітну Тимошенко. — Ну что, подписываете уже?

Тимошенко закивала головою.

— Ну, давай как-нибудь встретимся, — запропонував Черномирдін.

×