"Багато людей кажуть, що цю мерзоту треба стріляти"

 

Голова громадської організації "Селянський фронт" і власник одного з найбільших сільгосппідприємств Миколаївщини 58-річний Аркадій Корнацький написав відкритого листа губернаторові Миколі Круглову. Звинувачує його, інших обласних та районних чиновників, податківців, прокуратуру в тотальних здирництві й хабарництві.

Аркадій Корнацький живе в Києві. Його офіс розташований у квартирі в дореволюційному будинку. Вікна кабінету виходять на вул. Велику Васильківську – одну з центральних. На Миколаївщину їздить раз на тиждень.

Ви пишете, що підприємства області "рвуть" прокуратура, податківці, міліція, Служба безпеки, інспекції вкупі з чиновниками всіх рівнів. Що їм потрібно?

— Їм треба грошей, тому на кожного шукають якусь "компру". Наприклад, хтось із сільгоспвиробників неправильно оприходував урожай. За руку піймали — віддай їм частину. У інших знаходять іще щось, якісь дрібні порушення, бо таке законодавство, що його повністю дотриматися неможливо. Бізнесмени або платять відступні, або беруть підставних осіб від чиновників у співзасновники своїх підприємств. Ці наскоки бувають скоординовані або поодинокі — залежать від наглості людини при владі й від зговору між посадовцями.

Цьому можливо протистояти?

— Я намагаюся. Мене топтали півтора року, фальсифікували кримінальні справи проти моїх людей. Я став захищатися.

Ви нагадуєте, що за вами стоять 10 сіл і є люди, які пам'ятають партизанський рух. Наскільки серйозно можна говорити про збройну відсіч?

— Багато людей кажуть на кухні, що це — сволочна система, з нею треба воювати, треба цю мерзоту стріляти. Реально люди не можуть нічого зробити, бо діє репресивний апарат, який добре фінансують і постійно посилюють. Можливий тільки стихійний вибух, соціальний протест.

Але правоохоронні органи прогнили.

— Вони гнилі у плані дотримання законності й прав громадян. Коли ж ідеться про свої шкурні інтереси, їхня гнилість швидко відпадає. Тому їх і кормлять жирно, щоб душили народні виступи.

Парламент готує законопроект "Про ринок земель". Що він несе селу?

— Там немає ніякого "законопроекту". Що не стаття — це дублювання чинного Земельного кодексу. Переписали зі спотворенням та ускладненням.

Навіщо тоді так багато говорять про земельну реформу?

— Для власних інтересів. Правостосунки бажають зробити такими заплутаними, що без хабара чиновнику ніхто не розбереться. Закон про ринок земель має поламати землеволодіння, які склалися, та створити нові, для можновладців. Є й інша мета — заробити серйозні гроші на продажу землі.

Що конкретно не подобається в законопроекті?

— Усе. А особливо ті статті, які відносять до державної власності несільськогосподарські угіддя — всі земельні ділянки під токами, фермами, дворами, польовими дорогами, лісосмугами, водоймами. У 1990-х ці землі були роздержавлені, передані до колективної, а по-нинішньому — спільної власності селян-пайовиків. Присяжнюк і Тимченко (міністр агрополітики Микола Присяжнюк та голова Держагентства земельних ресурсів Сергій Тимченко. — "ГПУ") намірилися ці сотні тисяч гектарів визнати державними. Тобто відбирають у теперішніх землевласників. Це відкрите грубування. Без цих земель селянське господарство неможливе. Потім треба буде носити гроші чиновникам, щоб якось домовлятися.

У Корнацького дзвонить одна з двох мобілок. Хтось запрошує його на полювання.

— Не знаю, як неділя складеться, — відповідає він. — Та й у мене рушниця на Миколаївщині.

— Хочуть ввести обмеження на кількість землі, яка може бути в оренді, — повертається до нас. — Це свідомий удар по сільському господарству. При українських величезних ланах тільки великі підприємства можуть задіяти потужну техніку, технології, здешевити виробництво зерна та отримувати прибуток. Таких підприємств сотні. Інвестори вклали мільярди. Почала з'являтися економічна незалежність. І тепер завдають удару по найефективніших власниках. Так само на початку ХХ століття, коли Україна була житницею Європи, — порвали її колгоспами. Потім у 1990-х знищили й колгоспи, хоча їх можна було реорганізувати без утрат.

Чому не розвивати середнє й дрібне фермерство?

— Фермер живе в кожному українському дворі. Треба було дати їм доїльні апарати, молокозбиральні пункти, малу техніку, дешеві кредити. І це ще не пізно зробити. А влада, навпаки, гнобить бізнес, який є, перекроює на свій карман.

Голова Комітету з питань агрополітики Григорій Калетнік заявив, що великі агрохолдинги нищать українське село.

— Це — підла брехня, вони врятували село від таких, як Калетнік. Люди мають у холдингах високу зарплату, орендну плату. Ми утримуємо школи, ремонтуємо дороги, прибираємо сніг, чистимо ставки, мелемо для селян зерно, чавимо олію, печемо хліб, — загинає пальці. — Маленькі підприємства не можуть цього зробити, а ми робимо по собівартості, а то й у збиток собі. Щороку вкладаємо мільйони. І все це добровільно. Конфлікти почалися після того, як мене почали заставляти. Ні, рєбята. Хто ви такі, щоб мене заставляти? Я знаю, що ти злодій і крадеш, — Корнацький розстібає комір сорочки. — Каже: "Дай грошей сільраді". Він украв те, що призначалося сільраді, а я — дай. Я сільським радам і так помагаю.

Коли корупція була більшою — за Ющенка чи за Януковича?

— Зараз набагато відвертіша, нахабніша і в більшому розмірі.

Чому зараз?

— 20 років у нас була суто бюрократична держава, не орієнтована на народ. Але раніше вони маскувалися. Тепер же поперли нагору. Виросло покоління молодих прокурорів, чиновників, суддів. Вони поступали в академії за хабарі, вчилися за хабарі. Ішли на роботу, щоби брати хабарі та багатіти. Ці люди невиправимі. Їх виростили собі на заміну найгірші представники старшого покоління.

Що може призвести до соціального вибуху, про який кажете?

— Можливо, це станеться, коли завалиться економіка та впаде гривня. Або будуть масові фальсифікації на виборах. Інакше нас чекають економічний занепад й подальше зубожіння. Україна остаточно перетвориться на те, що колись називалося третім світом. Це буде кримінально-адміністративна диктатура, місцевість із дешевою робочою силою, в яку виведені всі шкідливі виробництва.

×