Ситуація, що склалася в Україні протягом останніх десяти днів, дивує тим, наскільки влада почувається безпечно. Наскільки Віктор Янукович забув про інстинкт самозбереження. Логіка подій підказує, що в ніч на 30 листопада мала місце точка неповернення для президента. Сьогодні питання про його другий термін не стоїть. Ключове: чи зможе добути перший.
Те, що сталося в Україні, за логікою історичних паралелей співмірне з подіями квітня 1989 року в Тбілісі чи січня 1991 року у Вільнюсі. Тоді відбувався розпад імперії. Йшла запекла боротьба між консерваторами та лібералами у владі. Активно застосовувалася військова сила проти мирних демонстрантів.
Здається, після проголошення незалежності ми звикли, що в Україні всі суперечки вирішуються у мирний спосіб — покричали, поскандували, поспівали, добилися або не добилися свого, розійшлися. Сьогодні ми повернулися в 1991 рік — із його нестабільністю держави, нездатністю державного апарату керувати країною.
30 листопада мало свою передісторію. Воно починалося з рішення уряду від 21 листопада 2013 року, що передбачало призупинення підготовки до європейської інтеграції України. Рішення, що фактично поставило крапку в процесі, на який сподівалися мільйони українців. Народ, не читаючи документа, увірував у його всесильність і в рятівну здатність. Створивши культ Угоди про асоціацію, потрібно було бути готовим, що скасування підготовки до підписання Угоди матиме такі ж наслідки, як і спроба скинути старих богів та поставити на їх п'єдестал нових. Тим більше, що євроінтеграція за останні десятиліття стала новою офіційною релігією України, поступово витіснивши собою комунізм.
Доленосне рішення КМУ продавлював прем'єр-міністр Микола Азаров. Троє міністрів — Раїса Богатирьова, Наталія Королевська і Юрій Колобов — не підписали цього рішення. Деякі підписали з зауваженнями. Азаров був головним натхненником відмови від євроінтеграції. Вказував, що "Росія нам допоможе".
Чимало людей говорять, що президент дізнався про реальні цифри економіки та показники бюджету лише незадовго до саміту у Вільнюсі. І прислухався до думки Азарова про те, що іншого шляху, аніж відновити стосунки з Росією, немає. Саме позиція Азарова мала фатальний наслідок для рішення щодо асоціації з ЄС.
У самому Вільнюсі Україні європейська сторона пропонувала макрофінансову допомогу до 3 мільярдів євро буквально найближчим часом. Янукович відмовився, з огляду на позицію Азарова, який чітко сказав президенту, що сума — надзвичайно мала для економіки України, умови Росії кращі. Так було поставлено фінальну крапку в українському питанні у Вільнюсі.
Тому зараз той, хто приймав розпорядження про призупинення переговорів і хто переконав президента у невигідності угоди має стати першою сакральною жертвою. Якщо президент хоче врятувати своє становище, він повинен без вагань відправити у відставку прем'єра.
Майдан набирає обертів. Із кожним днем вимагатиме все більшої кількості політичних жертв і поступок. Затягування ситуації призведе лише до більшого градусу загострення, аж доки не залишиться єдиний вихід з єдино можливою жертвою — самим президентом. Шахова комбінація вимагає від короля пожертвувати ферзем і турою. Інакше політичний цугцванг переросте у мат за два ходи.
1 
1
Коментарі