Минулого вівторка ввечері у Верховній Раді готувалися до обрання її голови.
— Де Жеваго, Плющ, Сподаренко? — запитує "регіонал" Владислав Лук"янов, 43 роки.
— Іван Плющ не входить у двісті двадцять сім голосів, що утворили більшість. Він не підписав коаліційної угоди й зараз дивиться футбол у Донецьку з Віктором Януковичем та Ринатом Ахметовим, — відповідає "нашоукраїнець" Юрій Луценко, 42 роки.
Фракція НУ-НС висуває на голову парламенту 33-річного Арсенія Яценюка. Той виходить на трибуну.
— Якщо я буду обраний, то забезпечу багатосторонню дипломатію у стінах Верховної Ради та європейські стандарти парламентаризму, — обіцяє політик.
Після промови відповідає на запитання.
— А чому у вашій біографії не зазначена національність? — запитує 46-річний "регіонал" Григорій Смітюх. У кулуарах жваво обговорювали єврейське походження Яценюка.
— Національність — українець. Батько родом із Чернівців, мати — з Коломиї, — відрубує Яценюк.
У засіданні оголошують перерву. Доки друкують бюлетені для голосування, частина нардепів іде в їдальню.
Потім знову починають працювати. Лічильна комісія виділяє на обрання спікера годину. Урни для голосування встановлені в парламентських кулуарах.
— Не знаю, як вони збираються це робити? — дивується Олена Лукаш, 31 рік, із Партії регіонів. — Плюща немає, Сподаренко — в лікарні, залишається двісті двадцять шість.
А чому у вашій біографії не зазначена національність?
Для голосування бюлетенем кожен депутат має прибути особисто. "Бютівець" Михайло Волинець каже, що стягують усіх. Приїхати до парламенту мають навіть хворий Станіслав Довгий і мільярдер Костянтин Жеваго.
76-річного Івана Сподаренка веде під руку донька. Він лікується після інсульту. В авто під Верховною Радою його чекає лікар.
— Я приїхав для того, щоб підтримати авторитет фракції. Сподіваюсь, усі будуть задоволені, — кволим голосом говорить депутат.
"Регіонали", комуністи й "литвинівці" участі в голосуванні не беруть. Нардепи з фракцій БЮТ та НУ-НС заповнюють бюлетені будь-де: на столах, спершись на колони. Перед вкиданням в урну показують Юлії Тимошенко та Олександрові Турчинову. Ті відмічають у списках фракції. Поруч із Тимошенко стоїть "нашоукраїнець" Ігор Кріль — теж відмічає. Із боків контролюють голосування ще кілька "бютівців" та "нашоукраїнців" зі списками. У них є також аркуші з фотографіями депутатів: не всіх колег знають в обличчя.
Голосування триває 20 хв. Раптом крик: депутати від Партії регіонів Ельбрус Тедеєв, Сергій Ларін, Владислав Лук"янов та інші відштовхують "бютівців" і стають перед Тимошенко і Турчиновим так, щоб ті не могли контролювати голосування. Підходить із бюлетенем Сергій Терьохін із БЮТу. Намагається показати його Тимошенко через "регіонала" Василя Кисельова. Той вихвачує бюлетень, розриває й кидає в урну. "Бютівці" із ревом відштовхують "регіоналів". Їх очолюють керівник охорони Тимошенко, нардеп Гарегін Арутюнов і міцної статури Віталій Чудновський. Іншим крилом нападу заправляє керівник внутрішньої служби безпеки БЮТу, генерал СБУ Андрій Кожем"якін.
Прибігає виконувач обов"язків міністра з надзвичайних ситуацій, нардеп від Партії регіонів Нестор Шуфрич.
— Нестор Иваныч, не идите туда! — радять кілька збуджених журналісток. Щоб краще бачити бійку, вони залазять на стільці. Шуфрич намагається розборонити нардепів.
Один із бютівців розповідає "ГПУ" про минулорічні парламентські бої, коли БЮТ уперше бився з Партією регіонів.
— Наши тогда были очень перепугаными. Это сверху кажется, что просто толкаются, а снизу такое делается, — він показує, як коліном або рукою б"ють у пах. — Наши не ожидали такой жестокости.
Говорить, що після тих подій "бютівці" боялися битися з "регіоналами". Бо ті заводили до сесійної зали для участі в бійках сторонніх людей.
Із протилежного боку кулуарів за всім спостерігає Борис Колесніков, права рука головного спонсора Партії регіонів Рината Ахметова. Через кілька годин у Донецьку "Шахтар" грає матч Ліги чемпіонів, але віце-президент клубу залишився в Києві. Час від часу він комусь надзвонює.
"Бютівці" й "нашоукраїнці" стримують натиск "регіоналів". Тимошенко далі перевіряє голоси.
— Саша, запиши, — говорить до Турчинова. — Кого ще по твоїх фаміліях немає?
Той каже: є всі, крім Терьохіна. Вона повертається в другий бік — до "нашоукраїнця" Володимира Стретовича.
— Володя, ваші всі проголосували? — запитує. Той ствердно киває.
Терьохін тим часом пише заяву, щоб його голос зарахували. Усе закінчується, коаліціанти задоволено потискають одне одному руки. Ідуть на третій поверх, там комісія рахує голоси.
Тимошенко спілкується з журналістами, а позаду колом стоять з десяток "бютівців". Згадують бійку. Говорять російською, матюкають "регіоналів".
— Юлия Владимировна, двести двадцать семь — "за"! — підбігає Чудновський.
Тимошенко підскакує. Усі радісно кричать. Ідуть до сесійної зали.
— Треба Плющу есемеску відправити, — жартує "бютівець" Михайло Поживанов.
Опозиція сидить тихо. Андрій Клюєв і Борис Колесніков говорять по мобільних, сховавшись від телекамер під балкон. Те ж робить і Раїса Богатирьова. Із нею радиться один із найактивніших бійців-"регіоналів" Лук"янов. У Богатирьової сіла батарея телефону, вона тримає в руках зарядний пристрій. Коротко відповідає на чийсь дзвінок, енергійно махає рукою. Потім нервово закриває телефон-жабку. За хвилину виходить у центр зали до решти однопартійців, усміхається. Озирається, чи фотографують її з ложі журналістів.
Юлію Тимошенко вітають з обранням Яценюка спікером більше, ніж самого Арсенія Петровича. Депутати постійно підносять їй мобільні телефони — хтось дзвонить.
Фракція Партії регіонів збирає речі та йде із сесійної зали. Персональні картки для голосування залишають — їх збирає одна з жінок-"регіоналок". Виходять із зали й комуністи. Богатирьова переконує Володимира Литвина вивести своїх депутатів, але той заперечливо хитає головою.
Половина зали порожня. Очікували на прибуття президента Віктора Ющенка, але його немає. Зате з"являється керівник його секретаріату Віктор Балога. Голова лічильної комісії оголошує про обрання спікером Арсенія Яценюка. Той сідає в крісло голови Верховної Ради. Дякує депутатам. Обіцяє, що наступним кроком буде затвердження уряду. Тимошенко аплодує стоячи.
— Не дивлячись на те, що половина депутатів не дочекалася, я — голова всієї Верховної Ради. Кожен депутат буде почутий, — закінчує Яценюк і оголошує засідання закритим.
Депутати співають національний гімн. Спочатку трохи несміливо, а потім підхоплюють усі. Яценюк кладе руку на серце і теж співає.
Розходяться. У кулуарах у Тимошенко дзвонить мобільний. Вона відповідає — голос стає дуже ніжним.
— Так, Вікторе Андрійовичу. Так! — говорить, прискорює ходу і починає бігти в ту частину кулуарів, що недосяжна для журналістів.
Торік Яценюк заробив 730 тисяч гривень
Арсеній Яценюк став наймолодшим спікером Верховної Ради. Народився він 22 травня 1974 року в Чернівцях. Одружений, має двох доньок. Його сукупний дохід 2006 року становив 730 тис. грн. Яценюк працював заступником голови правління банку "Аваль", міністром економіки Криму, виконувачем обов"язків голови Нацбанку, першим заступником голови Одеської облдержадміністрації, міністром закордонних справ.
— Це людина, яка ефективно може виконати консолідаційні функції у Верховній Раді, — сказав про Яценюка президент України Віктор Ющенко.
— З усіх запропонованих він, очевидно, найоптимальніша кандидатура, враховуючи зовнішню підтримку, — вважає голова Верховної Ради 5-го скликання Олександр Мороз.
— Що стосується Арсенія Яценюка, то він є компромісною фігурою, — говорить нардеп-"регіонал" Владислав Лук"янов.
3 
1
Коментарі