За 10 хв. до зустрічі громадський діяч 45-річний Рустам Курбанов телефоном попереджає, що затримується — стоїть у заторі. Запросив до львівського ресторану "Шекспір". Належить його другові, депутату міськради від УДАРу Петрові Адамику. При вході на стійці розкладена газета "Львівська пошта" (колишня "Суботня пошта"), яку Курбанов заснував 18 років тому. Приїжджає сріблястою "тойотою". На сніданок замовляє омлет із шинкою та американо з молоком. Розкладає на колінах серветку.
—?Українці не дбають про своє здоров'я. Це одна з причин бідності, — каже Рустам Расулович. — Проблема, можливо, важливіша за корупцію. Слава Богу, стали менше курити. Але ж мають купу нездорових звичок запихувати в себе все підряд. Багато грошей вкладаємо в псування свого ж здоров'я.
Люди нарікають на життя і чекають змін. Що сьогодні не так?
—?Я вже давно ні на що не сподіваюся. Лакмусовим папірцем став період, коли в мами забрали заощадження, які вона збирала протягом життя. Тоді зробив висновок: кожен — за себе. Не розумію, чому люди так багато очікують від держави?
Друге: українці думають, що вони — працелюбні. Із цим я не погоджувався б. Ви з кимось домовляєтеся і готові заплатити за роботу. Думаєте, потрібно тільки контракт прочитати і суму узгодити? Ні. Треба відкрити церковний календар, подивитися — скільки свят припаде на терміни виконання замовлення. У південних і східних областях не такі побожні, але це компенсується пияцтвом.
Додайте третє — рівень кваліфікації. Він низький. Коли українець влаштовується на роботу, то насамперед запитує: а скільки платитимете? Хочеться відповісти: заплачу, скільки ви захочете. Але чи працюватимете так, щоб мої доходи зросли й хоча б вернулася ваша зарплата?
Як це вирішити?
—?Треба займатися собою. Перестати зазирати до сусіда. Це отруює мізки українців і змушує моделювати життя за тим, що бачать по телебаченню, у серіалах. На європейських країнах світ клином не зійшовся. Є Північна Америка, Австралія. І живуть там не гірше, ніж у Європі. А подивіться на Ізраїль. Так, воюють. Але водночас мають прекрасні дороги, високі технології, мобільну армію. Усе завдяки тому, що мобілізувався кожен громадянин, а не лише ті, хто стріляють.
Який практичний вигляд має бути у цієї мобілізованості?
– 90 відсотків українських сімей, якщо не сто, дозволяють собі таку розкіш як не рахувати доходи і витрати за місяць. Знаєте багато таких, хто за місяць збирає чеки й аналізує їх? Заведіть для витрат гросбух, це ж побутова культура, — стукає долонею по столу.
Це історично склалося?
—?Звідки в неповнолітньої людини є звичка ходити в навушниках на переході через колію? — підвищує голос. — Це — виховання. Спрощується модель поведінки. Це наслідок корупції в широкому розумінні. Бо можна завжди заплатити, подзвонити знайомому й відмазатися. Тому зникає необхідність розвиватися інтелектуально. Конкурентне середовище звужується, люди тупіють.
Як долати корупцію?
—?Корупція випливає з біологічного інстинкту самозбереження. У цьому українці схожі на жителів азійських країн. Там усе відбудовано на ієрархії, у Європі — на конкуренції. Українці неконкурентні. І хочуть знівелювати можливості інших тим, що дають хабара.
Найголовніше — розуміти, чого робити не треба. Бо відбувається забіг по граблях — а це наш національний вид спорту. Постійно попадаємося на демагогію політиків. Приходять наші співгромадяни в магазин і за стадним інстинктом купують те, що сусідка — наприклад, непотрібні каструлі за три тисячі гривень, реальна ціна яких 150 гривень? — насуплюється. — При тому читають лише великий шрифт, а дрібний — не треба? Віддають гроші неперевіреним банкам і скаржаться, що їх надурили. Це ніби гра: ми ображені — нас треба пожаліти.
Говорять про зубожіння. Проте в супермаркетах повно людей із велетенськими кошиками. Ціни на взуття, квартири не падають.
Але ж багато й бідних українців.
—?Бачу це у віковому діапазоні. Бідні діти — через позбавлення можливостей. Їм постійно щось підсувають: у супермаркеті — нездорову їжу, шкідливу забавку, нав'язують алкоголь і сигарети. Не можуть займатися спортом, бо секції дорогі.
Бідними є пенсіонери. Їх у нас 13 із 46 мільйонів. І пенсія — переважно 1100 гривень. Про інвалідів взагалі не кажу.
Наш бюджет наповнює дві дефіцитні інституції — "Нафтогаз" і Пенсійний фонд. Як розумно скоротити ці видатки?
—?Побороти ці природні монополії одноосібно — нереально. Кожен лише може автономно відбудувати своє життя. Зведіть дім з альтернативними джерелами енергії, відкрийте накопичувальний рахунок у банку.
Курбанов просить рахунок в офіціанта. За 5 хв. виходимо з ресторану.
На що варто сподіватися пересічному українцю після підписання Угоди про асоціацію з ЄС?
—?Працювати треба буде більше. Але люди активніше подорожуватимуть, запозичатимуть позитивні риси європейців — економність, самостійність, конкурентоспроможність. За певний період це дасться взнаки.
Кожна влада обіцяє покращення. Чому не вдається його досягти?
—?Тому що брешуть.
Чому серед народу є чимало розумних порядних людей, а у владі переважають брехуни?
—?Кругом є люди позитивні, які дають правильний вектор розвитку. Наприклад, кардинал Любомир Гузар вже не голова греко-католиків, але залишається моральним авторитетом. Це — теж влада. Не обов'язково мати мандат депутата чи бути міністром або губернатором.
Більшість українців не задоволені нинішньою владою. Чи є альтернатива?
—?Якщо Янукович у листопаді підпише Угоду про асоціацію з ЄС, то залишиться президентом на наступний термін. Бо зробить те, що гетьман Богдан Хмельницький, тільки навпаки. Той підписав Переяславську угоду про союз із Росією. А президент України фактично укладе антипереяславський договір із Євросоюзом. Опозиції буде нічим крити. Хіба що на політичну авансцену повернеться Юлія Тимошенко. Бо ні Яценюк, ні Кличко особливого враження не справляють. Горизонт планування у них — мізерний. Нічого докорінно змінити вони не зможуть.
Курбанов іде до машини. Пропонує підвезти до центру.
—?Держава, що пережила Чорнобиль, Голодомор, конфіскацію заощаджень, відтворюється, — каже дорогою. — Кількість людей, які думають і схильні до самостійності, готові працювати, зростає. Дедалі більше українців хочуть виїхати за кордон не на "чорні" роботи, а повчитися, подивитися й повернутися.
15 разів стрибав із парашута Рустам Курбанов наприкінці 1980?х, коли служив у протиповітряній обороні. Про перший стрибок написав у військову газету. Отримав п'ять рублів гонорару.
Три місяці стажувався в Америці
Рустам Курбанов народився у Львові. Батьки працювали на заводі радіоапаратури. Закінчив поліграфічний інститут ім. Федорова за спеціальністю редагування.
Студентом працював кореспондентом у редакціях газет "Ратуша", "ПостПоступ". На п'ятому курсі поїхав на три місяці до Сполучених Штатів Америки. Стажувався у "Вашингтон пост". Отримував $600 стипендії на місяць. Зекономив тисячу доларів. 1995-го вклав їх у власний бізнес — створив львівський тижневик "Суботня пошта" й став його головним редактором. На початку 2010-го пішов із газети. Є співзасновником громадської організації "Округ".
—?Якось відпочивав у Єгипті. Щодня діставав працівника готелю: чому перед фасадом є вільний флагшток, але не висить український прапор? Хоч українці там живуть постійно. На шостий день чоловік покликав мене, з-під столу витяг наш стяг і спитав, яким кольором уверх правильно вішати. Дав йому 10 доларів.
Курбанов - директор фірми "Пост-Поступ". На рахунках у банках тримає 150 тис. грн.
15 років тому був одружений. У шлюбі прожив вісім місяців. Дітей не має.
2 
1
Коментарі
74