— Вирішив вийти на Майдан, як дізнався про атаку "Беркуту". Моїй дочці Мартусі рік і 9 місяців. Хочу, щоб жила в європейській країні, де міліція не дозволить собі так поводитися з людьми, — каже начальник юридичного відділу луганської міськради 42-річний Олександр Фомберг. 3 грудня увечері зустрічаємося на столичному майдані Незалежності. Луганець у синьо-жовтій шапці, чорній куртці й синіх спортивних штанях.
30 листопада він вийшов на центральну площу Луганська о 12.30. Простояв там до десятої ранку. Наступну ніч теж провів на вулиці.
— Дружина не відмовляла. Мовчки поклала у рюкзак бутерброди, термос із кавою і дала з собою ковдру з верблюжої вовни. Бутербродів до ранку так і не з'їв — апетиту не було. Каву всю випив, бо очі злипалися. До того три ночі провів у Луганському адміністративному окружному суді. Там розглядали справи про заборону протестних акцій. Узяв із собою маркер і папір. Зробив чотири плакати: "Ми підтримуємо київський Майдан", "Луганчани, прокиньтеся!", "Українці, тримайтеся! До Києва з'їхалися тітушки зі всієї України", "Мы устали ждать, что кто-то сделает для нас лучшую жизнь".
— Слава Україні! — хлопець із українським прапором за спиною хапає Олександра за плече.
— Героям слава! — відказує той.
— А я про вас в інтернеті читав, — продовжує юнак. — Якби таких людей побільше, Януковича при владі вже не було б.
— Я багатьом пропонував вийти зі мною в Луганську. Ніхто не схотів. Мене підтримав лише брат. Підходив мітингувати зі мною, бо турбувався за мою безпеку. Він займається східними єдиноборствами.
Олександр сьорбає із пластикового стаканчика каву, яку розливають поряд на столах.
— Під час акції до мене першою підійшла жінка, яка вигулювала собаку. Спитала, чого стою. Потім сказала: "Мене звати Вікторія. Це ім'я означає "перемога". Значить, ми переможемо". Міліціонери були двічі. Першого разу хотіли скласти протокол, та я з юридичної точки зору пояснив, що маю право тут мітингувати. Другий раз підійшов дільничний міліціонер. Був чемний і ввічливий. Наступного дня вони нічого не питали. Привіталися, потисли руку і пішли далі.
У юридичному відділі міськради Олександр Фомберг працює з червня цього року. Аби приїхати до Києва, взяв відпустку на два тижні.
— У столиці маю багато друзів, усі пропонували житло. Зупинився в одного, там лише ночую. Не поїду, доки президент не піде у відставку.
3 
1
Коментарі