Політичного притулку в Литві просить київський журналіст 33-річний Анатолій Шарій. Він спеціалізувався на кримінальних розслідуваннях. Зараз живе у Вільнюсі на орендованих квартирах за гроші, які привіз із собою. У Києві залишив дружину Ольгу та доньку Катерину, 1 рік.
— На мене в Україні відкрили дві справи, — каже Шарій. — Першу в червні 2011 через те, що я вистрелив з травматичного пістолета по хулігану, який чіплявся до моєї дружини у "МакДональдзі". Виявилося, що це позаштатний інформатор МВС. Другу справу порушили у жовтні 2011-го, бо в липні обстріляли мою машину. Того дня я брав участь у закритті казино. Ми домоглися, щоб усе обладнання вивезли. Виявилося, воно міліцейське. Мене звинуватили в тому, що я сам стріляв по машині.
По обох справах іде суд. Думав, розвалимо обвинувачення на раз. Але суддя Шевченківського суду Осаулов за 15 хвилин ознайомився з матеріалами першої справи, відхилив абсолютно всі клопотання захисту й відмовився викликати слідчих.
По другій справі міліція сфабрикувала все. Чого чекати в суді? Доки закриють та вб'ють?
Вам погрожували?
— Так. Родина Алоянів. Це найкращі друзі одного з київських генералів, заступника міністра внутрішніх справ. Я опублікував міліцейське оперативне відео, де один з представників Алоянів замовляє вбивство власника меблевого магазину "4 кімнати". За ту справу генерал отримав 1,5 мільйона доларів. Він відпустив Алояна, який замовляв убивство. А я публікацію підписав собі вирок.
Де ще ви перейшли дорогу міліції?
— Закрили два казино. Перекрили грошові потоки. За нашими розслідуваннями притягали до відповідальності полковників та майорів.
Про які грошові потоки йдеться?
— У міліції є план "по заносах". Завдання лейтенанта — робити статистику розкривань, ховати під килимок зайве у звітах. Начальник слідства райуправління носить великі суми начальнику управління, той — начальнику міського управління. І так до самого верху. Валізи з грошима отримують справно. "Найурожайніші" галузі ментовського господарства — управління з боротьбиз незаконним обігом наркотиків. Там сотні мільйонів. Бо один кіоск на Позняках, де продавали наркотики, приносив 70 тисяч гривень щодня. Працював під начальником райуправління з боротьби з незаконним обігом наркотиків. Опера — на подножному кормі, але свої тисяч 5 доларів на місяць у Києві цілком мають. І все це очолює МВС. Така країна: люди — жебраки, а повз "ламборґіні" катаються з уродами, які сотні мільйонів украли.
Коли плануєте повернутися в Україну?
— Коли міліцію розформують за прикладом Грузії. Коли переглянуть справи 40 відсотків засуджених, які сидять ні за що. Коли почнуть стріляти в міліцію і спалювати райуправління.
Чи можливий сценарій поступових реформ?
— Куди далі чекати? Людей у міліції катують, вбивають. У СІЗО умови — кам'яний вік. Мєнти настільки знахабніли, що людей на вулицях беруть, а потім із батьків гроші вимагають. Чекати не можна. Скоро вони почнуть у хати заходити і ґвалтувати.
2 
1
Коментарі
19