Уряд заявив про намір приватизувати 1200 державних підприємств. На торги виставлять ключові енергетичні компанії, шахти, спиртозаводи. У переліку таких, що не підлягають приватизації, залишать 300 об'єктів.
Юрій Пахомов, директор Інституту світової економіки, 83 роки:
— Продають ці компанії через бідність. З цієї ж причини ми зберігали старе. Не мали змоги його ліквідувати або модернізувати, щоб воно приносило прибуток.
Серед запропонованих на продаж підприємств мало тих, які можуть бути прибутковими. Але головне — бракує творчої наснаги, щоб розвинути збиткове у таке, що даватиме користь державі.
Борис Кушнірук, економіст, 44 роки:
— Держава погано виконує функції комерсанта. У неї має бути інший інструментарій: податки, залучення інвестицій. Тому я прихильник приватизації.
Із запланованих до продажу підприємств значущих мало. Є застереження щодо стратегічного постачання електроенергії, транспортування нафти, газу. Решту легко можна приватизувати. Ключове питання — на яких умовах. Потрібно продавати не гуртом, а окремо готувати кожний об'єкт. Можна виставити його на аукціон, правильно виписати вимоги до покупців. Або вивести на ринок цінних паперів і продавати частину. Імовірно, підприємства скуплять задешево. Це буде розпродаж зі знижками. У нас хто не приходив до влади, так і робив. Що лишалося у державній власності, навмисно доводять до банкрутства.
Олександр Жолудь, економіст, 36 років:
— Великі підприємства — "Укртелеком", "Криворіжсталь" — уже приватизовані. Із дорогих лишився хіба що Одеський припортовий завод. Решта компаній невеликі і матимуть значення лише для певних міст. Найкращі вугільні шахти продали — наприклад, комплекс "Павлоградвугілля". Зосталися кілька прибуткових і таких, які мають нульовий прибуток.
Зміни очікують на горілчаний ринок. Держава поки що монопольний виробник спирту. Його закуповують приватні виробники горілки. Коли випуск спирту перейде до рук одного приватного монополіста, він установлюватиме ціни на горілку.
Ані приватизація, ані державна форма власності не є панацеєю для підприємств, показує світовий досвід. У Великій Британії були кілька хвиль приватизації й націоналізації залізниці. Коли вона переходить до приватних рук, більшає аварій. Потім її знову викуповують у держвласність. Але видатки на залізницю такі великі, що держава продає її знову.
2 
1
Коментарі
5