"Вікторе Федоровичу, сходіть до церкви"

 

— Ситуацію в Білорусі перетиснули до того, що людям уже несила терпіти. Може дійти до серйозного протистояння, — каже колишній посол України в Білорусі 46-річний Роман Безсмертний. — Зупинити цей процес уже неможливо. Скільки б не було спецназу, усе не охопиш. Хоча Лукашенко діє вміло. У нього прикормлені цепні пси чинять наругу над людьми.

Безсмертний два тижні, як в Україні. З посади посла в Білорусі його зняв Віктор Янукович. А призначив Віктор Ющенко — в останній день свого президентства.

Прохолодно, однак на зустріч Роман Петрович приходить у сорочці з коротким рукавом. Замовляє в офіціанта зелений чай.

Що стало вирішальним, аби білоруси вийшли на протести?

— Відсутність свободи. Молода людина в Білорусі планує своє майбутнє так: закінчив школу — виїхав за кордон. Наймана праця в дрібному бізнесі заборонена. Якщо хочете відкрити справу, можете зробити це тільки з родичами. Якщо це великий бізнес — обов'язково, майже офіційно, ділися з владою. У нас це теж є — але через хабарі.

Якими були перші враження від Білорусі?

— Нагадувало Радянський Союз: де автомобілі, де люди? Мені кажуть: "Люди на работе". У вихідні запитую, де ж люди? Відповідь: "Отдыхают" — втікають на дачі.

В Україні, при всіх її проблемах, на першому плані людина, а в Білорусі — держава. Білоруси не мають неофіційних зарплат. Грошей у конвертах в очі не бачили. А в нас навпаки. У Білорусі немає тіньової економіки. У них 74 відсотки вважають, що краще працювати на державних підприємствах, а в нас — 12. Тому коли в Білорусі почалися економічні проблеми, їм здалося, ніби платформу вирвали з-під ніг.

Вважаєте, тіньова економіка — це благо?

— Тіньова економіка, з одного боку — паразитує, а з другого — дає вижити в посттоталітарних країнах. Я не ратую за неї. Але якщо в уряду не вистачає клепки встановити нормальний режим для бізнесу, то будьте добрі визнати присутність тіньового сектору.

Віце-прем'єр Борис Колесніков заявляє, що виведення економіки з тіні дозволить підняти пенсії.

— Запитайте, як Колесніков заробив свій перший мільйон. За тією ж (тіньовою. — "ГПУ") схемою.

Окремі білоруські товари зажили в Україні слави якісних — трикотаж, косметика, кахлі, вершкове масло.

— Я не знаю якісних білоруських товарів. Вони здебільшого неконкурентоспроможні. Що стосується українських товарів, то їх у Білорусі обмаль.

Кажуть, білоруські пенсії вищі за українські?

— Це не відповідає дійсності. Добробут тримався на дешевих російських енергоресурсах.

Якої свободи хочуть білоруси?

— Для освіченої вихованої людини кордоном свободи є мораль. Тому важливо, щоб моральні принципи були здоровими. Наведу приклад: у Мінську я вперше побачив, що солдат ударив в обличчя молоду жінку. Вона — дружина політв'язня, вийшла на акцію протесту. Стояла мовчки. Уявляю, якби таке трапилося в нас — його розірвали б на місці.

Як Лукашенку понад 15 років удається тримати ситуацію в руках?

— Йому не треба було нічого вигадувати. Він узяв те, що 30 років до нього працювало. В адміністрації президента є Центральне аналітичне управління, яке очолює старший син Лукашенка — Віктор. Під ним — КДБ, міністерства оборони, внутрішніх справ, розвідка, контррозвідка, усі силові структури. Поцікавтеся, скільки керівників великих білоруських підприємств сиділи в тюрмі? Більшість відсиділи два-чотири роки. Це так звані профілактичні заходи.

Скільки протримається режим Лукашенка?

— Ситуація вирішиться до Різдва.

У Білорусі є альтернатива теперішньому президенту?

— Є розумні люди. Найрейтинговіший — Санніков, який очолює рух "Європейська Білорусь". Він позиціонував себе як білоруський Янукович. Саме з таким порівнянням ішов на президентські вибори. Його принцип: хороші стосунки з Європою — це непогані стосунки з Росією. Я спілкувався з ним, доки його не посадили.

Що змінилося в Україні за півтора року, доки вас не було?

— Я тут тільки два тижні. Відчуття таке, що влада перебуває на одному боці поля, а суспільство — на другому. М'яч — посередині поля. Влада вже не може до нього наблизитися, бо боїться народу. А люди — не хочуть, бо зайняті виживанням. Ситуація напружена. Дивує, що влада робить із Луценком, Тимошенко. Це політична розправа. Коли в 2005–2006 роках була навала на "регіоналів", то ми ходили до президента й просили не робити цього. Мені дуже хочеться зустрітися з Колесніковим та іншими і сказати: "Хлопці, де ви зараз були б, якби тоді вас не витягли?" Якщо ми збережемо надалі такий стиль поведінки, знищимо державу.

Що треба робити опозиції, аби за нею пішов народ?

— Є кілька речей, які можуть окремо чи разом привести до об'єднання опозиції. По-перше, дурні дії влади. По-друге, сильна позиція суспільства. По-третє, авторитетні лідери з чіткою метою і планом дій.

Що нас чекає в найближчі п'ять років?

— Тяжка робота. Звісно, якщо хочемо виповзати з нинішнього стану скоріше. Треба запозичити цивілізовані правила гри, добре вивчити їх і, зціпивши зуби, виконувати. Тільки так можемо стати європейською країною.

Як працювалося з Віктором Януковичем на посаді посла?

— Із президентом у мене ніяких контактів не було. Хоча мало хто знає, які довірливі розмови в нас були в період другого прем'єрства Януковича (Безсмертний був заступником глави Секретаріату президента Ющенка. — "ГПУ"). Він дуже швидко навчається. Як кажуть у селі, хапає ситуацію на льоту. Це — риса, якою володіють дуже мало людей. Він часто скочувався на тему його історії життя. Дуже добре пам'ятає ті уроки. Я бачив, як йому це болить. Він казав, що ходив у церкву сповідуватися. Я дивлюся по останніх окремих кроках президента — його грубі випади на адресу колег, підлеглих. Є враження, що він забувся. Хочеться сказати: Вікторе Федоровичу, сходіть до церкви.

Чи були пропозиції роботи у владі?

— Костянтин Грищенко (міністр закордонних справ. — "ГПУ") пропонував роботу в МЗС. Були пропозиції очолити одне з посольств. Я сказав: "Для чого це вам? Щоб вас коцали за мене?"

Роман Петрович розраховується двома 5-доларовими купюрами і біжить на зустріч у Верховну Раду.

×