Віце-прем'єр-міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв заявив, що уряд у 2012 році планує виділити 3,3 млрд. грн. на оснащення багатоквартирного житлового фонду країни приладами обліку теплової енергії. Теплові лічильники хочуть поставити на 180 тис. багатоповерхівок. За його словами, це дозволить підвищити ефективність енергоспоживання та знизити вартість послуг ЖКГ для населення.
Проте це паліативний захід, який не вирішує жодних із заявлених Клюєвим проблем: ні економії теплоенергоресурсів, ні зменшення платежів населення за спожиті тепло та газ. Просто фірми, що торгують лічильниками, отримають від цього колосальні прибутки, а урядовці, імовірно, відкати. Навіть, якщо встановлені лічильники покажуть, що люди споживають тепла і газу менше тих обсягів, які на них списувалися без лічильників, то їм збільшать розцінки за спожиті тепло і газ. Збільшать у відповідності до задекларованих перед МВФ зобов'язаннями уряду. Збільшення цін для населення за спожитий газ не є вимогою МВФ до України – це відверта неправда. Насправді це обіцянка нинішнього уряду перед МВФ, якої останній не вимагав, задля нарощування обсягів отримуваних кредитів. Для потреб ЖКГ і обігріву установ бюджетної сфери достатньо трохи більше 19 млрд кубометрів газу українського видобутку. Україна видобуває щорічно майже 21 млрд кубометрів газу. Держава не має доплачувати населенню за спожитий ним газ, оскільки на комунальні потреби населення має спрямовуватися газ власного видобутку, а ціна його ще й сьогодні є нижчою від тієї, що сплачує населення. Виникає питання - куди ж дівається газ українського видобутку? Відповідь проста - уряд дешевий газ власного видобутку переорієнтовує на підприємства олігархів. Частково - на експорт, частково – для зрідження для газозаправних станцій і в балони для населення, але продає вже за світовими цінами. Для населення газ українського виробництва уряд хоче замінити російським газом, що дорожчий від газу українського видобутку майже в 10 разів. А український дешевий газ піде для зростання прибутків рідних олігархів з Партії регіонів. Тому й виникає питання про здорожчання ціни на газ для населення.
Позитивним рішенням було б спрямувати газ власного видобутку населенню. Виділені 3,3 млрд. грн слід спрямувати на встановлення в квартирах індивідуальних економічних газових опалювальних агрегатів. Досвід показує, що там де вони встановлені витрати газу зменшуються до 40% в порівнянні з централізованим опаленням і теплозабезпеченням. Вартість подібної реконструкції при індивідуальному встановленні для квартири розміром в 70 кв м. коштує в межах 10 тис. грн, до 70% у вартості – саме обладнання. Якби це була державна програма, то при оптовій закупівлі приладів прямо у виробника вартість можна було б зменшити до 4 тисяч грн, а з вартістю монтажних робіт – до 6-7 тис. грн на одну квартиру.
Якщо допустити, що в Україні потребують модернізації приблизно 8 млн квартир, то це означає, що потрібно 48-56 млрд грн. Люди погодилися б оплатити половину суми 3-3,5 тис. грн, знаючи, що сплачуватимуть на 40 % менше за спожиту теплоенергію, газ їм буде поставлятися українського видобутку і по незмінній ціні – до $50-70 за тис. кубометрів. Другу половину вартості мав би сплатити бюджет – 24- 28 млрд грн. Це та сума, на яку недавно депутати від Партії регіонів і президент списали борги своїм олігархам перед бюджетом і державними організаціями. Навіть якби вартість реконструкції теплопостачання становила 10 тис. грн на квартиру, то витрати на її проведення окупилися б через два роки.
Від запропонованої схеми Україна отримала б 40% економії газу, що витрачається на комунальну сферу, тобто близько 7,5 млрд кубометрів на рік. Іншими словами, закупівля газу в Росії зменшилася б на 7,5 млрд кубометрів, тобто на суму в $2,5 млрд за нинішніми цінами, або $3 млрд за цінами, що діятимуть восени. $3 млрд – це 24 млрд грy. Виходить, витрати бюджету на згадану реконструкцію окупилися б за один рік і всі подальші роки були б базою для зростання його профіциту.
Також відпала б потреба в постійному витрачанні бюджетних коштів на обслуговування теплотрас і на "латання" їх поривів, бо теплотраси стали б просто непотрібними. Зменшилася б потреба в техніці, металі, трубах тощо. А хто в нас випускає метал і труби? Олігархи ПР. Їм невигідно, щоб зменшувалася закупівля металу і труб за рахунок коштів бюджету.
2 
1
Коментарі
10