Ексклюзиви
Вівторок, 15 серпня 2006 18:13
Віра Перцова
Віра Перцова
Віра Перцова

Курортний роман

 

Мій знайомий збирається у відпустку на море і запитує:

— Курортный роман, говорят, романтичный. Почему так?

Я кажу йому, що на курорті між знайомством і першим статевим контактом дуже короткий проміжок. У тому й романтика. А ще кажу про черги до лікарів-венерологів, які у вересні завжди великі.

Але у серпні люди не лише їдуть до моря. Хтось іде до лісу, по гриби. Того дня ми в Пущі шукали бабки, а знайшли лисички. Сіли перекусити. Дядько Василь згадав, як його бригадир їздив у Сочі.

Жінка його по морді — раз, другий

— Тоді ж путьовки були почті дармові. Петро поїхав з другом. Номер був один на двох. А в гостініці у холі женщина сидить. Довольно-такі красівая, волоси світлі. Та женщина тоже по путьовці була, замужем, сама з Ростова-на-Дону. От Петро і мав там з нею діло. Приїхали у Київ, вроді все нормально. А якось приходить додому, а жінка його по морді — раз, другий. В чем дело?! Оказується, у неї обнаружили сіфіліс.

Дядько Василь замовкає. Щебечуть пташки. А потім продовжує:

— А тоді ж перевіряли всі конци. Не так, як зараз, а розказуй: де, з ким був. От Петро і сказав на ту ростовчанку. Проходить дві неділі, як вона приїжджає — з чоловіком. Привозять справки. Чисті обоє. Її чоловік каже: "Ти оскорбив мою жену! Тепер ілі плати деньги, ілі я на тебе подаю в суд!"  Прийшлось Петрові переоформить на нього свого "Москвича". Вони уїхали в свій Ростов. Тоді Петро давай думать, і до куми: "Ах ти ж с...!". Було як. Він  вернувся із Сочі — жінка в селі була. То він пішов до куми. Вона його і наградила заразою. Ми ще довго з того Петра сміялися. Він уволився потім.

Зараз ви читаєте новину «Курортний роман». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода