Ей, Григорій!

 

Біляві хлопець і дівчина — наче не закохані, а просто колеги, стали біля нашого столика. Якоюсь своєю мовою вирішували, що б випити. Вибрали шампанське. Поруч стояв фотограф, сивий аж білий. Заговорив до них:

— Швеция?

— Эстония, — відповіла білявка, а блондин запитливо зиркнув на неї.

— А я умею по-вашему считать до десяти, — і фотограф почав. Слово "десять" нагадала дівчина. Хлопець з"їв ще один бутерброд і посміхнувся.

— Я в Эстонии жил. У меня там девушка была знакомая — Вэйе. Я называл ее — Валя. Пришли мы с ней однажды в портовый бар. Там моряки сидят. Она тащит меня: "Пойдем отсюда, Кригорий! Драка будет!" И правда. Выпили и пошло "фашист" — "русская свинья"...

Естонці немовби розуміли його. Блондин випив ще один бокал шампанського. Григорій продовжував:

— Вы еще тогда были Европой. А мы были там, — махнув рукою позад себе. — Зашли мы в кафе. Вилочки только пластиковые появились. Пирожное на блюдце. Я б его проглотил! Но понимаю, что без вилки нельзя. Вот, узбеки — едят руками и не пъют. А мне поставили водку и вилку — гость! Надо показывать, что ты их уважаешь.

Вилочки только пластиковые появились

Естонці вже сміялися.

— Однажды я ее спрашиваю: "Валя, а ты бы вышла замуж за русского?" А она — "Нет. Но у нас бывает"... Тейр... Привет по-вашему?

Блондинка радісно сказала:

— Тейр! Привет!

— А "Эй"?

— "Эй" — Нет. Нет! — виразно повторила дівчина.

Фотограф зітхнув:

— Вот и она мне говорила — "Эй, Кригорий".

Він жестами показав, що хоче сфотографувати дівчину. Зробив кілька знімків. Коли естонці пішли, фотограф узяв чарку горілки, понюхав і сказав собі:

— Эй, Григорій...

Тоді сховав фотоапарат у кофр і вийшов.

×