Ексклюзиви
Середа, 27 грудня 2006 14:48
Віра Перцова
Віра Перцова
Віра Перцова

Домашні гори

 

Лякають, що в Карпатах цей Новий рік буде без снігу. П"ять років тому нашій компанії пощастило — сніг був. Ми поїхали у Славське. Для мене то була перша поїздка в гори. Наша компанія вистрибує з вагона просто у сніг, бо перон скінчився. Я кричу:

— Тут снігу до хєра — по коліна!

Провідник уточнює:

— Так до хєра чи по коліна?

Поселилися у холодній хаті. Туалет за 15 метрів. Як двері замело — не зачиняються. Витягую з черевика шнурок, притягую двері за ручку, щоб не вривалася віхола. Саша жартувала:

— Каждому — персональный шнурок!

Хлопці ходили за хазяйський трактор

Хлопцям було простіше, вони ходили за хазяйський трактор.

На лижі стала вперше: метр проїду — падаю. Черевики на ногах, як гирі. Зате коли вдається — радість безмежна. Оля найняла місцевого хлопця інструктором. Потім той зізнався, що вона — перша, кого він учив.

За півгодини до Нового року дійшла й до мене черга помитися. Виходжу — Славське гримить салютами. А моє шампанське вже випили.

Довго я те Славське згадувала. Надто, коли чотири зими підряд на Кавказі каталася. Там рай. Хоч і ногу ламала.

Учора гортала альбом. Натрапила на фотку з Карпат — я з подружкою на лижах і підпис: "Ми з Олею плакали — не виходить". І цьогорічна, квітнева — я на Ельбрусі. Лице хусткою зав"язане — від сонця. Страшно там, але і красиво: півмісяцем Ушба, пальці Аллаха — Шхельда...

Однак ті кавказькі вершини ніколи не снилися, а лише канатна дорога через ліс, як у Славському. Уві сні уява творить інші Карпати — яких ще не бачила. Уві сні й на лижах їду швидко й не боюся — я ж у себе вдома. Тож думаю: а може, цієї зими знову в Карпати?

Зараз ви читаєте новину «Домашні гори». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода