— На день народження дружина з самого ранку накрила святковий стіл із нашим традиційним сніданком — домашнім сиром. Запалила свічки й подарувала мої улюблені парфуми "Крістіан Діор", — розповідає хореограф Григорій Чапкіс. 24 лютого йому виповнилося 80. — Телефон розривався від дзвінків. З Аргентини подзвонила Руслана Писанка, а з Італії прилетіла моя донька.
У школі Григорія Чапкіса, що в торговельному центрі "Більшовик", група 3-річних дітей розучує танець ча-ча-ча. Обіймають хореографа за шию, сідають на коліна.
— Я займаюся тільки індивідуально. Година коштує 250 гривень, — каже Григорій Миколайович. — Часто беруть уроки пари перед весіллям. Вчу їх вальсу і танго. Мої танці бачили Елвіс Преслі, Ів Монтан, Мао Цзедун, Леонід Брежнєв, Фідель Кастро. Якось після концерту в Іспанії підійшов чоловік у зеленому піджаку з омлетом замість носової хустинки в кишені. Каже: "Тільки не обманюйте мене, у вас у колінах є моторчики". То був художник Сальвадор Далі.
Іменинник у чорному костюмі, білій сорочці зі стразами на комірі й червоній краватці. На безіменному пальці носить золоту обручку. Має манікюр, нігті покриті прозорим лаком.
— Мій син 14 років живе в Америці, має танцювальну школу. Просить: "Тату, не бери костюмів і краваток, у нас у такому одязі тільки на похорони ходять". Дарує мені джинси, футболки і кросівки. Я жодного разу ті джинси не вдягав. Без костюма себе не уявляю. Назбиралося 600 краваток. Маю різні: широкі, вузькі, довгі, короткі. Багато вже не модні, але не можу їх викинути.
30-річний син Григорій живе у Сан-Франціско. Має там школу хіп-хопу, ресторан і бар. 51-річна донька Лілія в італійському Мілані відкрила балетну школу. Григорій Миколайович має трьох онуків.
— Нещодавно їздив у гості до найменшого, 12-місячного Миколи. У нього є іграшковий орган. Грає по ньому як попало, але розгойдується в такт музиці. Думаю, буде танцюристом.
На столі лежать дві книжки Чапкіса "Танець и любовь: секрет долголетия" та "Мои женщины". Перша вийшла торік, другу забрав із друкарні на початку минулого тижня.
— У цій книжці розповідаю про долі жінок, з якими був знайомий. Написав про колегу-хореографа, колишнього адміністратора й одну ученицю, яка зараз працює валютною повією. Хочу, щоб мої читачі вчилися на їхніх помилках. О першій ночі прокидаюся від думок. До ранку не можу заснути, рука ледь встигає записувати.
На обкладинці фотографія дружини Алли Борисівни, 58 років. Вона викладає в Національному авіаційному університеті.
— Познайомилися 1988-го. Я був заступником директора театру на Лівому березі, набирав нових працівників. До нас приходили влаштовуватися дівчата у коротких спідницях, але жодна мені не подобалася. Алла Борисівна прийшла без макіяжу, у довгій сірій спідниці. Сказала, що хоче змінити своє життя. Я саме розлучився, жив у робочому кабінеті, харчувався дитячим творожком і хлібом. Алла Борисівна вранці приходила на роботу і ставила переді мною баночку із кашею. Жінку треба тримати, як пташку — ніжно, щоб не задавити і міцно, щоб не вилетіла. Вона спілкується із доцентами, докторами наук. Я не можу конкурувати з ними — вони молодші, красивіші, розумніші. Але я ласкавий, ніжний і добрий. Навчив дружину танцювати. Танцюємо тільки вдома, на світський вечорах і балах цього не роблю. Алла Борисівна вища за мене і красивіша.
Із зали вибігають двоє заплаканих хлопців. Адміністраторка бере їх на руки. Один тримає її за талію, інший поклав руку на груди.
— І чого ви плачете, як дівчатка? Маєте бути справжніми чоловіками, — каже їм Чапкіс. Звертається до адміністраторки. — Ірочка, можна я з ними сяду і покладу руку туди, куди вони? Коли вперше бачу дівчину, дивлюся на її ноги, попу і груди. Але, крім компліментів, нічого більшого собі не дозволяю.
На день народження Григорій Чапкіс отримав звання народного артиста.
— Ющенко в останній день свого правління встиг мені його вручити. Доти я 46 років був заслуженим. Янукович мене не вітав. Йому не до танців. У них там зараз напряжонка.
1 
1
Коментарі