"Сину 22 роки, невістці — 30, — розповідає в листі 47-річна Тетяна з Волині. — Живуть у шлюбі два роки, мають 12-місячного сина. Постійно сваряться, життя не ладиться. Невістка з нами, свекрами, не говорить, сина не цінує. Він за контрактом служив в АТО. А вона забрала його банківську картку, живе за його рахунок. Син не йде від неї, бо любить. Здається, ніби його чимось напоїли. Додому приїжджає рідко. Каже, щоб ми не лізли в їхнє життя".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Сканує фото Юрія і його дружини Катерини. Обоє чорняві, кароокі. Жінка у джинсовій сорочці та з помаранчевим намистом на грудях.
— Не рахуйте, скільки заробляє син і скільки витрачає невістка. Сімейний бюджет — їхня особиста справа. Якщо хочете, щоб Юрій був щасливий, не розлучайте з дружиною. Дозвольте самому приймати рішення про сімейний статус. Якщо пара розірве шлюб, ви не зможете бачитися з онуком. Син залишиться самотнім до старості, бо кожну наступну жінку порівнюватиме з Катериною. Припинять сваритися, коли поріг їхнього дому не переступатиме подруга невістки. Вона самотня, заздрить їхньому щастю.
"Із Валентином ми зустрічалися в 11-му класі, — розповідає в листі вінничанка Катерина, 29 років. — Після випускного роз'їхалися по різних містах. Він одружився на другому курсі, я — після четвертого. В обох перший шлюб виявився невдалим. Навесні я побачила його через 12 років розлуки. Між нами спалахнули почуття. Почали жити разом. Штампу в паспорті не хочемо. Все було добре, доки в нього на роботі не з'явилася якась Інна. Почала йому писати серед ночі. Він повертається додому пізніше, ніж зазвичай. Я ревную. Валік переконує, що Інна — це його друг. Нутром чую, що вона хоче відбити чоловіка. Валік став сам не свій. Сваримося без причини".
— Чоловіка у вас хоче відібрати блондинка з голубими очима. Для цього поїть його чаєм на намовлених травах. Сам того не розуміючи, Валентин починає відчувати до неї прив'язаність, тужить. Щоб позбутися суперниці, зверніться до знахарки, яку порадить близька родичка. Інна користується послугами ворожки. Та попередила, що вони не житимуть довго разом. Приворожене кохання короткотривале. Чоловіки мають проблеми з потенцією, втрачають інтерес до життя, худнуть.
"Розшукую сина. Перебрався до Москви і зник, — пише 78-річна Любов Андріївна з Кіровоградської області. — Їздила до ворожок. Одні кажуть, що він живий. Другі — що ні. Була у священика, який бачить більше за інших людей. Він говорить, що сина вбили під час п'янки. Поховали без священика й без надпису. Куди я тільки не зверталася, щоб його знайти. Син Василь 2001 року вперше поїхав у Росію. Повертався додому двічі 2003-го, один раз — 2007 року. Потім зник на 11 місяців. Надіслав лист: "Зі мною все добре. Збираюся на Москву. Коли влаштуюся на роботу, напишу". За два роки мені хтось надіслав синів паспорт. Я з ним по всіх гадалках ходжу. 10 років його чекаю і виглядаю".
Біоенергетик запалює свічку, сканує долонею паспортне фото Василя. Він у білій сорочці з чорною краваткою. Має карі очі, густе хвилясте волосся.
— Материне серце не обманеш. Хоч відчуваєте, що сталося щось непоправне, але до останнього вірите — син живий і скоро повернеться. Не викидайте гроші на знахарів і віщунів. Поставте у церкві свічку за здоров'я Василя. Це допомагає повернути зниклих безвісти до батьківського дому. Якщо того, за чиє здоров'я моляться, немає в живих, то після молитви він приходить до родичів уві сні.
"Дочка перетворила нас із батьком на своїх ворогів, — пише 54-річна Олександра Іванівна з Київщини. — Має троє дітей від різних чоловіків. З останнім прожила трохи більше року. У неї часто бувають нервові зриви. Ми живемо на сусідній вулиці, приглядали за онуками. Коли щось у житті доньки йшло не так, вона била дітей. Я погрожувала, що через ці конфлікти й побої рано чи пізно в неї заберуть малих. Останньою краплею став інцидент у травні. Леся зачинила трьох дітей у хаті й поїхала в інше місто на весілля до подруги. Вони голодні просиділи два дні, доки старший хлопець не виліз через вікно і не покликав сусідів. Чоловік виламав двері. Забрали онуків жити до себе, доньку позбавили батьківських прав. Вона поїхала на заробітки. Погрожує, що заробить гроші й поверне малих будь-якою ціною".
— Онуки залишаться з вами до повноліття. Донька не забиратиме їх через суд. Вийде заміж за іноземця і народить йому двійню. Вам із вихованням малечі допоможе перший чоловік Лесі. Аліменти платитиме вчасно. Цього вистачатиме на їжу й одяг. Старший онук стане лікарем. Підтримуйте його інтерес до медицини. Він дасть путівку в життя молодшим братові та сестрі.
2 
1
Коментарі