Уранці у п'ятницю, 10 серпня, на дорозі біля Троєщинського ринку міліція розганяє підприємців, які торгували з вантажівок. Люди кидають свій товар і розбігаються. На лотках залишаються кавуни й дині.
— Це нічийне, хазяїна в цих кавунів немає, тому беріть, який на вас дивиться, — піднімає клейонку, якою вкритий товар, чоловік у міліцейській формі. — Більшенький вибирайте, можете зразу два чи три взяти.
Літні жінки, які проходять повз, налітають на кавуни. Кілька ягід лежать під сидіннями автобуса, яким приїхали міліціонери. За лічені секунди лоток порожніє. Жінки кладуть кавуни в сумки зі шкірозамінника, несуть у подолах спідниць.
— Пакетик дайте, — просить у перехожих 54-річна Людмила. У неї через кавун порвалася сумка. Але ніхто їй не допомагає. Ще дві ягоди вона несе в руках. — Це дуже хароший базар, я раз на тиждень їжджу сюди із Солом'янського району. На безплатні кавуни перший раз попала. Знайома казала, що такі рейди міліція щомісяця проводить. Вона якось баклажанів безплатно набрала й перцю. Зробила 20 банок закруток. Продавців не жалко. Вони знаєте, як на нас наварюються? У Херсоні дині копійки стоять, а тут їх по 5 гривень за кіло продають, а на Солом'янському ринку менше 8 гривень за кіло не найдеш.
Продавщиця на лотку з помідорами, баклажанами, цибулею і перцем нервово набирає номер телефону господаря товару.
— Бистро приїдьте, бо повикидають усе, — притискає телефон вухом до плеча, доки скидає в коробки овочі. — Сказали, штраф за торговлю в неположеному місці треба заплатити, а в мене виторгу немає. Приїдьте, хоч товар заберете.
За кілька хвилин до точки під'їжджає "газель". Водій допомагає продавщиці вантажити товар. До нього підходять міліціонери, він іде з ними за автобус.
— Штрафують і ганяють нас постоянно, — говорить жінка, переносячи важкі картонні ящики. — Місяць тому таке саме було. Але нам вигідно торгувать, а їм вигідно нас ганять. Так і живемо.
Водій "газелі" повертається після розмови з міліцією і довантажує коробки.
Підприємці викидають овочі на смітник. Покупці розсипають із сіток моркву, цибулю, помідори. Вибирають кращі овочі і кладуть у сумки. За хвилину порожніють ящики з динями.
— Міліціонери прийшли й культурно нас попросили очистити вулицю, — запалює цигарку водій вантажівки у спортивному костюмі. — Бо ми торгуємо з фури, а заїхати нею на базар нереально. Того і стоїмо на краю вулиці. Неудобно, ми мішаємо машинам, а машини на дорозі — нам. Зате удобно тим, хто приїхав скупитися. Став біля нас, загрузився й поїхав. Ми не возмущалися, бо всі помідори розпродали. Лишилося пару ящиків, то винесли їх на мусорку. За 2 минути їх люди розібрали. А ми вже їдемо за новою партією. Сюда ж приїдемо. Думаєте, цей базар кудись дінеться? Та його не перший раз розганяють.
На дорозі залишаються шкірки побитих кавунів, розчавлені помідори, розкидана солома, в якій везли товар. Сміття змітають прибиральники в жовтогарячих жилетах. Після них асфальт миють шлангом з машини.
На тротуарі по вул. Електротехнічній підприємці торгують із вантажівок овочами. Їх не чіпають, бо ті не заважають руху машин. Двоє чоловіків у машині відпочивають на порожніх ящиках.
— Ми з Чернівців родом, — говорить 24-річний Віталій. Я з 14 років із татом на київські базари продукти вожу. Спочатку з Чернівців возили, а тепер з Херсона й Миколаєва. Ближче, та й баштанні вигідніше возити. Купляєш кавуни по гривні за кіло, а продаєш по 3 гривні. Вигідно по селах їздити, міняти кавуни чи помідори на картоплю. Тільки люди розумні зараз, і вже рахують, що кіло картоплі 4 гривні коштує, а кавуни чи помідори — по три. Міняти кіло на кіло не всі хочуть. Цього разу цибулю синю привезли. Продавалася погано, бо люди думали, що вона їдюча дуже. Ми пройшлися базаром, колег пригостили цибулькою до сала, покупцям розказали, що в ній багато йоду, через то вона така синя. І діло пішло — половину товару розпродали. А наша продавщиця думає, що торг добре пішов, бо вона заговорені монети в ящики з цибулею кидала. Вона з першої продажі мілкі монети вибирає і кидає до товару.
2 
1
Коментарі
2