За 68 мільйонів будують дорогу до угідь Януковича

— Тут ставати не можна. Дивіться, бо ще загребуть есбеушники. Це ж Віктор Федорович по ній їздить, — каже минулої п'ятниці чоловік у жовтогарячій жилетці. На спині напис "Київоблавтодор". Називається Миколою Івановичем. На вигляд років 50. Лопатою розгрібає вздовж дороги асфальт неподалік села Сухолуччя Вишгородського району Київської області. Поруч працюють іще двоє чоловіків із граблями.

Місяць тому від селища міського типу Димер до села Богдани почали ремонтувати дорогу. Вона проходить уздовж сіл Глібівка, Ясногородка, неподалік Толокунь та Сухолуччя. За останнім розташований мисливський будинок президента Віктора Януковича. Перші два тижні важка техніка працювала цілодобово. Зараз закінчують білою фарбою наносити розмітку. По всьому шляху газонокосарками постригли 5 м узбіччя. Новий асфальт клали двома шарами.

— Вам шо, дівчата? Допомогти прийшли? — біжить чоловік із білого мікроавтобуса.

Троє робітників опускають голови та починають возити граблями по асфальті.

— Дорога у вас гарна, — відповідаємо.

— Скажу, що знаю. З 1 серпня починається полювання по ліцензії. У Януковича в Сухолуччі — угодья. Дорогу робимо для нього.

У Глібівці зустрічаємо літнього чоловіка. Питаємо, як йому нова траса.

— То дорога не для мене, — відвертається.

У продуктовій крамниці та на вулиці місцеві кажуть, що про шлях нічого не знають.

— Янукович у мисливському будинку часто буває — то вертольотом, то машиною. Кортеж бачила тільки раз. Стільки машин було і спереду, і ззаду — не зрозумієш, де він сидів, — 56-річна Галина Іванівна біля свого будинку в Ясногородці збирає у відро каміння. Хоче прибрати горб, який залишився після робітників. — А ще кожного дня над нами вертоліт літає. Слідкують, щоб ліс не розгорівся. А знаєте, чого так всі розворушилися? Бо їхав його водій чи хтось із наближених. А тут череду корів вели. А він на такий швидкості мчав, що збив одну. Потім довго судилися. Тому дорогу і роблять.

У Ясногородці зустрічаємо біля магазину 49-річну Валентину та 55-річного Василя Отрошенків. Питаємо, чию корову збили.

— Це на нашу зміну було. Ми пасли 24 корови. На пашу гнали після обіду, — б'є себе в груди батоном, що тримає в руці, Валентина Олексіївна. — Він хотів утікать. А я кажу: нєт, гад, не втечеш. Виліз із червоної машини. Такий мордоворот. Сказав, що він електрик і водітєль Януковича. Їхав із Сухолуччя. Потім по судах нас тягали — і у Вишгороді, і в Києві. Адвокат у нього був — коза така, з бородою. Здоровий. У суді казав, що ми з коровами создали аварійну ситуацію. Загинули корови в Миколи Кухаренка, у Федора Сівашенка та Миколи Ворона. А коли це було — не пам'ятаю.

— Кажуть, Янукович їхав у машині на Сухолуччя. Відкривав пляшку пива і вибив собі чи то зуб, чи то губу розбив. Тому і ремонт затіяли, — додає Василь Миколайович.

Ведуть до 76-річного Миколи Кухаренка. Він виходить із воріт із возиком. Поряд його дружина рве бур'ян.

— Коля, нічого не кажи! Тобі заплатили — і все. Нема чого згадувати.

— Мовчи! — різко відказує селянин. — Ми ж того водітєля не бачили. Коли корів збили, нас не було. Потім прийшов мужчина, його привів тодішній голова сільради Салюта. А від Януковича чи від когось іншого — я не знаю. Принесли мені гроші, дали та й усьо. 2 тисячі гривень. А корова тоді коштувала тисячу.

Біля паркана по вул. Коцюбинського, 29 на стільчику сидить 75-річний Іван Мельник.

— Я в угіддях єгерем робив іще при комуністах. Із часів Шелеста охотяться там. Те місце, де в Януковича будинок, називається хутор Тетерів. Поруч річка Тетерів впадає в море. Як Київське море будували, хутір знесли, людей переселили. Раніше там диких качок та свиней розводили. А зараз — не знаю. Кажуть, площадку вертольотну збудували. І закінчилися для нас поїздки по гриби та ягоди, — говорить Іван Порфирійович.

У Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство пускають тільки за спеціальними перепустками. Частина села Сухолуччя відгороджена. Там — контрольно-пропускний пункт із цегляним одноповерховим будиночком. Перед ним висить "кирпич". Біля воріт охоронець у військовій формі та бронежилеті. Підходимо до нього з кошиком. Питаємо, де тут гриби збирають.

— Немає зараз. Місцеві не збирають, я би бачив, — каже.

За кілька хвилин погоджується пропустити, але без авто.

За нами ув'язався чорний пес. Проходимо повз кілька будинків  із високими парканами. За 2 км у лісі територія обгороджена сіткою-рабицею. На великій прибраній ділянці між деревами пробігає стадо диких свиней. Їх не менше 40 — дорослих і малих. Біля сітки для них відгороджені вольєри. Земля всипана зернами кукурудзи.

Коли заходимо глибше в ліс, чути тупіт та хрюкання. Пробігає кабан. Він женеться за нашим собакою. Тікаємо на дорогу — там постійно їздять вантажівки. На території лісництва — нова асфальтована дорога. Біля нас зупиняється темно-зелений новий УАЗ. Двоє чоловіків у військовому пропонують відвезти до пропускного пункту.

— Тут вовків багато. На людей кидаються. Бачите, ніхто пішки не ходить, — каже один із них.

Ми відмовляємось. "Уазик" розвертається та їде в інший бік від КПП.

На одній із лісових доріг два десятки робітників кладуть асфальт. Заливають, рівняють котком. За сіткою-рабицею бігають олені, кози, косулі, лосі, барани та чорний муфлон. Далі — висока дерев'яна огорожа. Що за нею — не видно. Біля тварин з'являється червоний електромобіль для гольфа. У ньому троє чоловіків, один з рушницею. За мить біля нас гальмують двоє військових на "уазику". Вискакують із машини:

— Витріть те, що фотографували! Тут не можна знімати. У вас є документи? Може, ліс хочете підпалити? Асфальтом ви пройшли 9 кілометрів, а лісом — іще більше. І на грибників не схожі.

На ремонт 38 км дороги Димер–Богдани, яка веде до угідь Януковича, витратили 68 694 809 грн 60 коп. Це дані Центру супроводу державних закупівель. Автодорогу збудували для семи тисяч мешканців навколишніх сіл, пояснюють у Міністерстві інфраструктури.

— Дорогу відремонтували тільки до угідь Януковича. Далі, як обіцяли, до Богданів, нічого не зробили, — каже житель села Сухолуччя.

×