Рівненський художник 71-річний Володимир Вознюк малює політиків. Перед роботою у кожного просить автограф на чистому полотні:
— Пишу історію України в картинах. А підписи беру, щоб повірили, що я тих політиків наживо бачив. Хоча малюю не з натури, а із сюжетів по телебаченню.
Художник мешкає у багатоповерхівці навпроти Покровського собору. Перед своєю кімнатою поставив велику ікону Богородиці. Поряд — портрети спікерів Володимира Литвина та Івана Плюща.
— Мати розповідала, що в молодості закохалася у художника. Але батьки-селяни не дозволили за нього вийти, бо бідний і не мав своєї землі. Батько мій загинув на фронті, але мати таки вимріяла мені талант. У молодості писав на замовлення партії портрети генсека Брежнєва та секретарів місцевих обкомів і райкомів.
Несе у вітальню ескіз портрета колишнього президента Леоніда Кравчука. Оригінал подарував Музею історії у столиці. На ньому глава держави сидить перед чистим аркушем.
— Пам'ятаю, як схопив чистий холст і побіг щодуху через центральний парк. Кравчук 1991-го якраз був у Рівному, бо тоді балотувався у президенти і виступав на місцевій телерадіокомпанії, — згадує. — Його охорона мене скрутила, але я вирвався. Кравчук усміхнувся, розписався і сів у машину. За цей час я добре розгледів його обличчя.
За рік зустрівся з ним на відкритті Києво-Могилянської академії. Подарував полотно.
1994-го художник познайомився з кандидатом у президенти Леонідом Кучмою:
— Я чекав у коридорі в одній з телестудій. Після ефіру підійшов до політиків. Кравчук мене знав і пояснив суперникам, що я збираю підписи для майбутньої картини. Всі захотіли, аби їх намалював.
Володимир Миколайович показує спеціальний кольоровий олівець для автографів. Йому 20 років.
— Він пише чорним. Але я його просто так до рук не беру. Тільки по справі, — киває на картини. — Після Кравчука рідко дарую портрети. Хочу потім зробити виставку, тому зберігаю у себе.
Картину, на якій зобразив колишнього президента Віктора Ющенка з екс-прем'єром Юлією Тимошенко та спікером Володимиром Литвином, назвав "Несвята Трійця".
— Чекав їх трьох 2005-го на Майдані у Києві на святкуванні Дня незалежності. Пробивався до сцени. Ющенко йшов мимо і потис мені першому руку. Це була добра прикмета. Спинив на зворотньому шляху — перекинув через шнурок між охорону своє полотно і кричу: "Шановний президенте!". Він почув і підійшов, але мого олівця віддав Тимошенко. Вона вивела "добре", а Ющенко написав попереду її слова своє "щиро". Разом вийшло "щиро добре".
З Віктором Януковичем зустрівся торік під час його офіційного візиту у Рівне.
— Показав набросок його портрета. Він глянув на ескіз і невдоволено тицьнув пальцем: "Ти чого з мене такого дядька зробив?". Не сподобалося, бо намалював повне обличчя. Я потім переробив на худіше.
У президента на полотні трохи виступають вилиці, він усміхається. На шиї — синя краватка, яку часто одягає на офіційні зустрічі.
— Довго думав, що написати поряд. Врешті узяв його передвиборний лозунг "Моє життя належить народу України". Побачимо, як воно насправді буде.
До книжкової шафи художник притулив полотно "Ланцюг взаєморозуміння". На ньому навколо земної кулі вервечкою тягнуться обличчя екс-президентів французького Жака Ширака, російського Володимира Путіна, американського Джорджа Буша і британської королеви Єлизавети ІІ.
— З іншими президентами про зустріч тільки мрію. Їх строго охороняють. Навіть Джорджа Буша не зловив. Він мав бути в одній київській школі під час офіційного візиту, але мене не пропустили.
Коментарі
6