— Не треба плутати шістдесятників та дисидентів. Атена була дружиною саме дисидента. Їх у всьому СРСР було близько тисячі. Шістдесятників — значно більше. Десь із середини 1950-х у суспільстві з'явилося відчуття необхідності змін. У 1960-х це відчуття оформилося в шістдесятництво. На той час відбувся розрив поколінь. Репресовані нічого не розповідали своїм дітям, щоб не підставити їх під прес КДБ. У суспільстві була недосказаність, відчуття приховування правди. Шістдесятники подолали цей бар'єр між поколіннями. Якби не було їх, ми жили б так, як Північна Корея.
— На зміну шістдесятникам і тим, хто виборював незалежність наприкінці 1980-х, йде інше покоління. Те, яке я представляю, ризикувало менше, ніж шістдесятники. Ми мали іншу мету — перемогти, а не жертвувати собою. Із чотирьох президентів України жоден нічим не ризикнув для неї. Новому поколінню треба боротися за себе та майбутнє. Можливості самореалізуватися тепер значно більше.
Коментарі