У неділю близько 15.30 помер актор В"ячеслав Невинний. У листопаді йому виповнилося б 75 років.
— "Швидку" викликали о третій ранку. Лікарі виміряли тиск і зойкнули: стрілка показувала на 180, — розповідає дружина актора Ніна Гуляєва, 78 років. — Сказали негайно везти в лікарню — гіпертонічний криз. Але В"ячеслав Михайлович відмовився. Помер у мене на руках.
В"ячеслав Невинний багато років страждав на важку форму цукрового діабету. 2005-го його прооперували у військовому шпиталі. Відрізали стопу лівої ноги, бо розпочалася гангрена на тлі ускладнень цукрового діабету. Актору виготовили спеціальний протез.
— Він радів, мов дитина, коли зробив перший крок, — згадує актор Станіслав Садальський, 58 років. Вони знімалися разом у стрічці Ельдара Рязанова "Небеса обітовані". — В"ячеслав Михайлович жив на протилежному боці Камергерського переулку, у якому стоїть МХАТ. Йому важко було переходити вулицю підземним переходом. Міліціонери його любили. Щоразу перекривали рух, щоб Невинний міг спокійно перейти Тверську. Від огрядності у нього болів хребет. Схуднути він намагався, та марно. Дружина пошила йому два пояси-корсети. Один не сходився. Він одягав їх для підтримки. Коли їхали на гастролі, театр наймав носильника з візком. В"ячеслава Михайловича знімали з потяга і везли ним до машини.
Від огрядності у нього болів хребет
За кілька місяців гангрена вразила праву ногу. В"ячеслав Невинний не хотів іще однієї операції, приховував від рідних ознаки хвороби. Сам робив перев"язки. Але коли раптово почалася кровотеча, артиста негайно доправили в лікарню. Щоб урятувати життя, зробили другу ампутацію.
В"ячеслав Михайлович важко переживав втрату ніг.
— Довго не міг отямитися. Іноді не хотілося прокидатися вранці. Я майже почав божеволіти, — казав.
— У нього настрій був, як на гойдалці, — згадує Ніна Гуляєва. — Міг навіть розплакатися. Настрій підіймався, коли приходили в гості колеги-актори: Серьожа Юрський, Наташа Тенякова. Телефонував Саша Калягін: "Славочка, як ти?" — "Думаю у МХАТ вступати", — жартував чоловік.
Востаннє на сцену вийшов у лютому 2005-го. У Чеховській "Чайці" грав Соріна. Його герой постійно куняє. В"ячеслава Михайловича посадили в ліжко і вивезли на поміст.
Із майбутньою дружиною Невинний познайомився у МХАТі. Ніна Гуляєва вже була заслуженою акторкою, він тільки-но закінчив школу-студію, куди приїхав вчитися із Тули.
— Бігав за мною три роки, казав: "Іди від чоловіка", — згадує Гуляєва. — Зрештою, у мене з чоловіком почалися негаразди, і я покинула його. Жила з подружкою на квартирі. Через якийсь час зрозуміла, що кохаю Славка. Він прийшов до мене з валізою зашмарканих хустинок. Коли в нас народився хлопчик, хотіли назвати його Іллею. На першому годуванні я побачила його ніс — як чобіт. Подумала, хай і син буде Славком — надто вже схожий на батька.
У день реєстрації сина пара взяла свій шлюб — 30 листопада 1965 року. Син став актором МХАТу. Має доньок Іветту й Василису.
Невинний любив дивитися по телевізору футбольні й хокейні матчі.
— Я ненавиджу готувати, — продовжує Ніна Гуляєва. — А у Слави була книга "Про смачну і здорову їжу". Уже потріскала, бо він по ній робив усе — і млинчики, і деруни. Коли лежав у лікарні, я телефонувала: "Славочка, ось тут у мене молочко, крупа є. Ти скажи, скільки сипати. І коли закипить чи як?". Він мене вчив кашу варити. А от поремонтувати щось удома — це не його. Пам"ятаю, повертаюся якось із театру, а вони із сином у темряві сидять біля телевізора. Жалісливо говорять: "У нас тут усе перегоріло". Тоді я беру щітку, лечу до щитка з пробками — і як стукну по ньому! Одразу все запрацювало. А Слава так безневинно: "А ми й не знали, що можна так. Думали, кудись дзвонити треба". Слава мав одну біду: нікому не міг відмовити. Ось йому дзвонять, запрошують виступити, знятися, кудись приїхати. Усім обіцяє, усім говорить: "Телефонуйте за тиждень". Я його лаю: "Навіщо ти людей обманюєш?". А він своєї: "Ну не можу я їх засмучувати".
Невинний знявся у 67 фільмах. Найвідоміші: "Гостя з майбутнього", "За сірниками", "Мертві душі", "Гараж", "Тридцять три". Озвучив 18 мультфільмів.
Минулого місяця В"ячеслав Невинний попросив відвезти його до отця Івана у храм у Брюсовому провулку Москви. Там охрестився.
3 
1
Коментарі