83-річний Віталій Свірненко у спортивному костюмі неквапливо відчиняє хвіртку до свого подвір"я в селі Межирічка, що у Голованівському районі на Кіровоградщині.
— Два роки тому про мене написали в районці як про найсильнішого пенсіонера у світі, — заганяє пса у будку, зачиняє його листом фанери. — Я тоді привіз золоті медалі з чемпіонату світу з гирьового спорту серед ветеранів. Думав доживати сам останні дні в рідному селі. Син в автоаварії розбився. Як тут приїжджає Галя. Вона з села Чечеліївка Новгородківського району. Кажу їй чесно: алкоголю не вживаю, займаюся самомасажем і ще маю шанси завести дитину. А вона: "Та ви і вигляду старечого не маєте". Зосталася при мені. Розписалися, узяла моє прізвище. Тепер пилинки з мене здуває.
— Хіба в годах діло? — обіймає чоловіка Галина Георгіївна, 50 років. — Головне, щоб душа і любов одне до одного. Я тобою довольна.
Господиня виносить із хати целофановий пакет. Висипає з нього на лавку 42 золотих медалі. Віталій Свірненко — 9-разовий чемпіон світу та 12-разовий чемпіон Європи. Міжнародний союз гирьового спорту удостоїв пенсіонера звання заслуженого майстра спорту.
Сусіди їй кажуть: ну за кого ти заміж вийшла?
— Сусіди їй кажуть: ну за кого ти заміж вийшла?! У Галі п"ятеро дітей, менший учиться у профтехучилищі. А що я? Да, чемпіон, а добра не нажив. Хіба ота непримітна хата з городом до річки, — оглядає подвір"я. — Ото їздю по світу, медалей ціла купа, а що толку? Ходжу по кабінетах, прошу: дайте дітям, котрих треную, грошей на змагання. Нічого не дають. Беру пенсію і купую їм форму. А що робити?
Бере до рук пудові гирі, по 16 кг. Підіймає їх мізинцями.
— Я таку вправу робив на чемпіонаті світу два роки назад. І це був світовий рекорд. Тепер іду на новий рекорд — десять разів присісти зі штангою 140 кілограмів. Думаю, дитинку не важче придбати, ніж світовий рекорд установити, — сміється.
Віталій Свірненко зайнявся важкою атлетикою після зустрічі з триразовим чемпіоном Радянського Союзу з підіймання гирі та штанги Іваном Круцем.
— Якось купалися з хлопцями у сільському ставку. Я міг під водою проплисти 80 метрів. Це хвилини три не дихати — стільки сильні мав легені. Ото витворяв улюблений трюк, а на бережку Іван Круц грівся. Він у село з цирком приїхав, гирі перекидав через голову. Покликав мене штангу двигнути. У мене получилося. Щодня з Межирічки біг до Голованівська піднімати гирі та штангу. Біцепси на руках в обхваті мав по 9 сантиметрів.
До пенсії працював учителем фізкультури в Ялті.
— Із будь-кого можна чемпіона виростити. В селі є дєвочка дев"яти з половиною лєт, Лілія Підлубна. Гирьовим спортом займається лише півроку, а вже чемпіонка області. Свободно жонглює гирями.
2 
1
Коментарі