— Чужих людей приглашать в гости боюсь. Как зайдут в квартиру и увидят везде спички, подумают, что ненормальный, — каже 37-річний Віктор Шуляренко з Коростеня на Житомирщині. 23 роки він робить із сірників церкви, хати, вітряки й автомобілі.
Віктор живе в однокімнатній квартирі на околиці міста. У помешканні сірники лежать скрізь: на полицях, дивані, столі, підвіконні. На серванті — викладені церкви та будинки в закарпатському стилі. На столі — паровози й локомотиви.
— Це був 1991 рік. Зайшов до сусідки, а вона хвалиться: дивися, яку церкву зять із сірників зробив. Храм був, як казковий. Вирішив, зроблю ще краще.
На базарі купив 10 упаковок сірників. Почав ліпити хатинку. Каркас виготовляв місяць. Усе кривий виходив, на лівий бік перехилявся. Але з часом приловчився класти сірники рівно. За три місяці хатка була готова. Прикрасив фольгою і розмалював акриловими фарбами. Батько хвалив, а тоді взяв її в руки — хата розсипалася. Я чуть не заплакав. Після того беру не ПВА, а клей "Момент" літровими банками. Продавці за спиною називали мене наркоманом.
Якось товариш сказав: "Наше місто — крупний залізничний вузол, а ніхто не додумається робити із сірників поїзди. Я не залізничник, але маю друзів, які в локомотивному депо працюють. Вони мені екскурсію влаштували. Точні копії поїздів не роблю. Багато чого вигадую. В одному з електровозів додав кімнату відпочинку для бригади, душ і кухню.
Модель роблю три-чотири місяці. Спершу каркас, тоді прикрашаю кольоровими головками сірників, фольгою, розмальовую фарбами. Дах у всіх знімається. Всередині видно сидіння, столики, умивальники. У кабіні машиніста є мініатюрні крісла, ручки й важелі. У машинному відділенні — обладнання. Для цього використовував деталі від старих телевізорів. Мрію зробити локомотив, щоб у нього світилися фари.
Віктор не працює, отримує пенсію по інвалідності. Вироби продає. За будинок править 50 грн, за паровоз — 700.
— На невеликий будинок іде дві упаковки сірників, роблю його за день. Такі беруть на подарунки. Маю кілька замовлень на місяць. Паровози стараюся не продавати, бо хочу зробити 10-метрову залізницю з рухомим складом. Працюю над цим шість років. Використав шість ящиків сірників і 20 літрів клею. Маю 10 електровозів і стільки ж локомотивів. Один таки продав, бо дуже сильно просили. Начальник депо йшов на пенсію, і колеги йому подарунок замовили.
Для робіт використовує російські сірники.
— Українські та білоруські не підходять, бо там 80 процентів сірників браковані. У російських браку менше — процентів 20.
Коли починав, упаковка сірників коштувала 35 копійок, а зараз — 3 гривні. За раз купую на 100–200 гривень. Продавці вже знають. А раніше сміялися: "Нащо так багато? Підете Верховну Раду палить?"
2 
1
Коментарі