17-річний Віктор Мельник з Великого Кучурова Сторожинецького району Чернівецької області у травні переміг у конкурсі "Шанс" на телеканалі "Інтер". Зараз учиться у Київській музичній академії. З ним займається тенор Володимир Гришко.
— І ще викладачка Володимира Даниловича Зоя Петрівна Христич, — каже Віктор.
У жовтні він уперше поїхав за кордон — у Монако. Купався у теплому Середземному морі та співав у Опері Монте-Карло. Викликав там фурор. На концерті була королівська родина. Гришко пообіцяв хлопцеві майстер-класи з Лючано Паваротті та Монтсеррат Кабальє. А українське посольство в Італії — концерт у Мілані.
На "Шансі" Віктор отримав 100 тис. грн преміальних. Сплатив 13% податку. Прес-аташе Мельника пані Вероніка каже, що гроші пішли на газифікацію Великого Кучурова.
— Я відвіз гроші у райцентр, у податкову, — уточнює Віктор. — Їх перерахували назад у сільраду. Куди вони потім пішли, не знаю.
Гришко порадив купити костюм і туфлі
На частину суми Гришко порадив своєму підопічному придбати гарний костюм і туфлі, щоб виглядати "з голочки".
— Узагалі гроші отримав Володимир Данилович, — розповідає Мельник. — Ми підписали угоду. Дав мені частину, щоб я орендував квартиру в Києві. Знімаю за 400 доларів, на Солом"янці. Можливо, з Віктором Ющенком зустрінуся. Гришко — його радник, часто його бачить.
А що Гришко сказав, коли вперше почув, як співаєш?
— У нього був маленький шок, — Віктор скупо усміхається. — Сказав, що він у 16 років співав гірше.
Ми зустрічаємося в Чернівцях, у скверику. Віктор прийшов на 15 хвилин раніше. Коли розмовляє, пильно дивиться в очі.
— Тепер часто ходжу в костюмах. Володимир Данилович організовує виступи. Де саме — каже в останній момент. У нього така звичка.
Пригадує, як у Ялті виступав на яхті. Глядачі слухали на березі. А школярем три роки співав у храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
— Перед "Шансом" готувався до вступу в Почаївську духовну семінарію. Хотів бути священиком. Моя мама, Світлана, малює ікони і співає в церковному хорі. А батько, Віктор, — комп"ютерник, верстає газету в Чернівцях. Мама казала, що у мене голос від Бога. Але хотіла, щоб був дияконом, а не священиком. Бо так менше відповідальності.
Розповідає, що в дитинстві записали до музичної школи.
— Рік походив та й кинув. Лінувався. Тепер жалкую.
Потім два роки займався індивідуально з чернівецьким педагогом Лідією Гакман.
— Так надокучив співом батькам, що вирішили віддати мене іншим, — незворушно жартує.
— Першою вивчив "Аве Марія". Учителька сказала, що я не співаю, а кричу.
З"їздити на "Караоке" хлопець вирішив сам. До Києва його супроводжував батько.
— Тато за мене 50 гривень однією купюрою кинув. Не встиг розміняти. А конкурентці гроші кидали лише свої. Їй суму не зарахували, вона страшенно образилася, — поправляє назад волосся.
Додає, що на "Шансі" найбільше сподобалася Наталка Могилевська. Бо вчила його не боятися.
Дівчат після перемоги побільшало?
— Декого успіх привабив, — каже поважно. — Але для мене зараз важлива серйозна кар"єра.
Давав перші автографи?
— На "Шансі". Потім стояв на місці, а біля мене фотографувалися. Як біля якогось пам"ятника.
Каже, що не любить спиртного й тютюну.
— І не розумію, як можна шаленіти від футболу. 20 чоловіків ганяють одного м"яча. Це не для мене.
1989, 31 липня — Віктор Мельник народився у селі Великий Кучурів Сторожинецького району на Буковині
2001 — почав співати у церковному хорі
2004 — заняття у Чернівцях з педагогом Лідією Гакман
2006 — переміг у проекті "Шанс-6"; вступив до Київської музичної академії; займається у Володимира Гришка
Коментарі