— Чоловік каже: давай продамо твоє волосся. Щось за нього купимо. Із волоссям багато мороки, — говорить 58-річна Віцентина Мотрич, директор вінницької школи N5. У своєму кабінеті вона витягає 21 шпильку з волосся, закладеного на голові в гулю. — Я єдиний директор школи з таким довгим волоссям. Це мій імідж.
Коси у Віцентини Мотрич завдовжки 145 см. 2004-го вона перемогла в конкурсі "Вінничанки з найдовшим волоссям". Тоді її волосся було 1,5 м. А найдовшим відростила його у 15 років — 220 см.
Віцентина Мотрич миє голову раз на тиждень. 250-грамової пляшки шампуню їй вистачає на три рази. Розчісування забирає 15 хв. щоранку, укладка — 10 хв.
— Наливаю воду у ванну, додаю шампунь. Окремо готую настоянку з трав: купую на базарі корінь лопуха або ромашку і в дволітровій банці запарюю окропом. Потім теж додаю у ванну. Нахиляюся, беру волосся і просто перу його. Вологим заплітаю в чотири коси. Коли вранці розплітаю, волосся пухнасте й шовковисте.
У липні жінка відпочивала на морі у Криму.
— У солоній морській воді ніколи голову не мочу, бо волосся псується. Закручую дуже високо, майже на лобі, й одягаю капелюха. Вибрати його на базарі велика морока, бо треба дуже глибокий.
У перукарні робити зачіску Віцентині Вікторівні відмовляються.
— Робила зачіску лише раз у житті. Це було у 1970-х роках, коли мала йти до ресторану. Прийшла до перукарні, сіла у крісло, розкинула волосся і чекаю. Дівчата ходять навколо мене, але не наважуються щось робити. Нарешті одна підійшла. Кожну прядку мені начесали, покрили лаком. Зачіска була королівською, але коли я прийшла додому, чоловік півночі шукав розчинник, щоб зняти лак. Разом начесали в мене з голови добрих дві жмені волосся.
У солоній морській воді волосся псується
По зачісці Віцентину Мотрич упізнають на вулиці зі спини.
— Якось стою на зупинці й чую з-за спини: це точно Віта. Повертаюся, й бачу колишню колегу, вона у школі російську викладала. А ще 3-річний онук Володя любить гратися з моїм волоссям. Я трохи розпущу і дозволю побавитися, але повністю — ніколи, бо потім не розплутаю.
Віцентина Вікторівна не знає, що означає її дивне ім"я.
— У селі Великий Остріжок, звідки я родом, неподалік жила вчителька молодших класів із таким же іменем. Мати її дуже поважала, мабуть, тому й мене так назвала. Пробувала дізнатися, що означає моє ім"я. Але даних про це ніде немає.
Коментарі