Під час помаранчевої революції по радіо можна було почути сатиричні пісні від "Веселих яєць", з Інтернету — скачати мультфільми про політиків. Дуже популярним був 15-серійний блокбастер "Операция ПроФФесор" — шарж на кандидата в президенти Віктора Януковича. Увесь цей гумор виробляли в сірому "сталінському" будинку на вулиці Шовковичній, у спонсорській агенції "Діва продакшин".
Чекаю в офісі на директора агенції Дмитра Чекалкіна, 41 рік. Секретарка відповідає на телефонний дзвінок:
— Розыгрыш стоит 150 гривен. Это не будет в прямом эфире, сначала разыграют по телефону. Приезжайте к нам, заполняйте анкету. В стоимость входит также диск с записями других розыгрышей.
Загалом "Діва продакшин" робить програми більш як для 120 радіостанцій.
Чекалкін запізнюється на півгодини. У його кабінеті висять три пейзажі в рамках. На одному — берег Десни.
— Мама Світлана фотографувала, — він всідається в чорне шкіряне крісло. — Це моя маленька батьківщина, "зачарована Десна". Тут, на дачі в селищі Бурилово, я провів дитинство.
У двері стукають.
— Що це за табачна компанія? — запитує в шефа чорнявий хлопець.
— Це не табачна компанія. Це "Табачник і компанія", — виправляє його Дмитро.
На тумбочці стоїть дитяче фото сина Чекалкіна Валерія.
— Йому вже 20 років, навчається в Інституті міжнародних відносин. А працює в мене, — Чекалкін закидає ногу на ногу. Секретарка на тарілці з темного скла заносить абрикоси, зелений виноград і нарізані персики.
— У нас сьогодні під вікнами проходили "януковичі" та кричали "Донбас форева" (Донбас назавжди. — "ГПУ") і "Кучму геть!", — каже довгонога, у джинсовій спідниці по коліна, секретарка і поправляє окуляри. Чекалкін сміється.
Купую одяг в аеропортах, коли чекаю на літак
— Учора вони кричали "Кучму геть!" під моїм вікном. Я живу на розі Садової та Інститутської, прямо біля Верховної Ради, — бере шматочок персика.
Чекалкін у білій в смужку сорочці, з вишитими гладдю на грудях і спині блакитними й рожевими квітами. Три верхні ґудзики розстебнуті.
Це ексклюзивна річ? — питаю.
— Вам видніше, — береться рукою за комір, де пришита бірка. — Речам багато уваги не приділяю. Купую одяг в аеропортах, коли чекаю на літак. Ходіння по магазинах мене дратує.
— Люблю подорожувати, — відщипує виноград. — Десять днів тому повернувся з Норвегії. Намагаюся так планувати час, аби щомісяця мати тиждень відпустки. Звільнився з радіо "Київські відомості" й відмовився від пропозицій очолювати телеканали, бо ці посади обмежували мене в часі.
Дмитро вмикає комп"ютер. На заставці — піщане узбережжя й пальми Таїланду.
— А це норвезькі фйорди, — показує фото з останньої подорожі. — Там білі ночі, вода в затоках фосфориться, бо насичена планктоном.
Сина берете з собою?
— Йому поки треба працювати. Ще не доріс.
Розповідає, що чотири роки очолював перше в Україні посольство в Ізраїлі.
— Більше відчував себе ізраїльтянином, ніж вони самі. Бо знав арабську й іврит — дві державні мови. До того як в Ізраїль приїхали євреї з колишнього Радянського Союзу, більшість там складали сефарди — марокканські євреї. Вони розмовляли алжирським діалектом, який я вивчав у Алжирі.
Батько з трьох років розмовляв зі мною англійською, — згадує. — Зі своїм сином я також говорив спочатку арабською, потім івритом. Він, на жаль, вже забув ці мови.
Хто вигадав "Веселі яйця"?
— Ідея народилася в кабінеті Юлії Тимошенко. Ми сиділи вп"ятьох: Бродський, Тимошенко, Льоша Ковжун, Льоша Мостовий (брат Юлії Мостової) і я. Обговорювали, що можна зробити цікавого з інциденту з Януковичем. Спочатку була ідея обіграти "В. Я. — Віктор Янукович — Веселі Яйця". Хотіли розташувати таку рекламу на біґбордах, але рекламні компанії відмовилися.
З-під столу дістає пластиковий лоток від яєць з помаранчевою наклейкою, на якій написано: "Веселі яйця", "10 яєць не фаберже" і "Наші яйця — в наших руках".
— Такі яйця почали виготовляти, коли революція завершилася. Раніше не встигли. За два тижні до того, як з"явився проект "Весілі яйця", я святкував день народження у Швейцарії. Того самого дня, коли Януковича вдарили яйцем, дивився, як студенти коледжу в місті Логано просто на центральній площі влаштували традиційну розвагу — бійку яйцями. Хлопці самі наражалися, щоб їх вдарили яйцем, і ніхто після цього не біг до лікарні. А тут 120-кілограмовий дядько впав і мав серйозні наслідки.
Тимошенко пропонувала ідеї?
— Вона розставляла акценти.
На столі в Чекалкіна лежать три анкети для розіграшів з Дніпропетровська, Вінниці, села Надєждіно.
Тексти розіграшів ви пишете?
— Маю архів, куди зібрав цікаві історії, афоризми. Секретар підкреслює в анкеті три ключові слова, вводить їх у комп"ютер. Що знайде в архіві, те й роздруковує. Ось і все.
Заходить на сайт http://eggs.net.ua. Вмикає мультик, у якому Борис Єльцин співає: "Если бабушку твою вызовут куда-то и предложат сто рублей ей за кандидата, паспорт ты ее возьми и зашей в подушку. Этим ты страну спасешь и свою старушку".
— У нас є клуб політичного анекдоту "Карикадурки".
"Вы еще кипятитесь? — "Тайд" и ваш БЮТ всегда в белом". "Как расшифровывается БЮТ? Бюро Юлиного трудоустройства. СПУ — Саныч продал Украину". Холодної водички, може? — раптом пропонує. — Я собі замовлю. С вишней сделай мне водичку, — набирає секретарку.
Веде до студії, де записувалися "Веселі яйця". На стіні в рамці висять вишиті хрестиком двоє сіро-синіх горобців.
— Це птахи, що вилупились із веселих яєць, — сміється Чекалкін і спішить попрощатися.
1964, 23 вересня — народився у Києві в родині інженера та економістки
1985 — одружився з Вікторією, народився син Валерій
1986 — із рук Михайла Горбачова прийняв диплом про закінчення Військового інституту іноземних мов у Москві; перекладач в академії Генштабу алжирської армії
1992–1996 — консул першого українського посольства в Ізраїлі
1997 — віце-президент концерну "Денді", президент радіо "Київські відомості"
2000 — створив спонсорську агенцію "Діва продакшин"
3 
1
Коментарі
1