— Я їхню сім'ю своїм дітям ставила в приклад. 20 років жили, а з їхнього подвір'я ніколи скандалів не чула. А коли Свєта і Стьопа поїхали вчитися в Київ, Андрій додому перестав приходити. Кажуть, ночує в нової жінки, — говорить 66-річна Юлія Савенко з Житомира.
Її сусіди Олена й Андрій Вальчуки розлучилися після 20 років шлюбу.
— Вони й розлучилися тихо. Ніхто не скандалив, посуду не бив, — каже Юлія Анатоліївна. — Я ж на їхньому весіллі була 1995 року. Гарнішої пари важко представити. Лєна висока, мала 1,8 метра росту. Її мати переживала, що зятя не знайде. А Лєна в 25 років привела додому Андрія. Він на півголови вищий. Бігав за нею. Півроку не прозустрічалися, як заміж покликав. Усі думали — вагітна. Але дочку народила через рік після весілля. А ще через два роки Стьопка появився. Андрій на двох роботах працював, щоб Лєна з декрету не виходила. Діти навіть в садік не ходили. Сиділи біля мами.
— Потім Андрій на чотири роки в Іспанію поїхав. Усі думали, що сім'я розпадеться. Або він собі там іншу знайде, або Лєна загуляє. Коли до неї брат із Росії приїхав, вся вулиця гуділа, що коханця поселила. Андрій вернувся з Іспанії з грошима. Замість розвалюхи побудував двоповерхову хату.
— Машину купили, басейна на подвір'ї поставили, — розказує Юлія Анатоліївна. — Щоб люди не заглядали, обгородив подвір'я 2-метровим парканом. Тут довго роботу шукав, його нікуди брати не хотіли. Влаштувався водієм до одного бізнесмена. Кажуть, його дочка нашого Андрюшу охмурила. Бачили його з нею у місті. Молода, років 25. Ходить із животом.
— З Лєною тільки у вересні розлучився. Хоч не живе тут уже рік, — говорить сусідка. — Тільки до дітей навідується. Не повезло Лєні. Її батько теж маму покинув і на молодшій женився. Там трохи друга історія була. Люба завагітніла четвертою дитиною в 43 роки. Лікарі відмовляли народжувати, бо мала проблеми з нирками. Вона, не порадившись із чоловіком, аборт зробила. Коли взнав, пішов із дому. Не думаю, що Лєна надовго сама залишиться. Вона — молода, доглянута. До неї ще з літа якийсь мужчина ходить.
Над воротами до подвір'я Вальчуків висить камера. На дзвінок ніхто не відповідає. 45-річна Олена йде від зупинки з двома великими пакетами. Вона в коричневому пальті, лакованих черевиках на підборах. Каштанове волосся зібране в пучок.
— Чужа сім'я — темний ліс. Сусіди за нашим розлученням стежать, як за серіалом, — сміється Олена. — Не треба робити з розводу трагедію. Життя продовжується. Я на Андрія зла не тримаю. Він пообіцяв, що з дітьми мене не покине. Поки Степан не вступив в університет, Андрій із дому не йшов. Потім жили окремо, але розлучення попросити не наважувався. Зараз чекає дитину, хоче ще раз одружитися. Я його не тримаю. Він нам будинок залишив, дітям оплачує навчання.
У столиці син 17-річний Степан навчається на програміста, донька 19-річна Світлана — на юриста.
– 20 років у шлюбі — це теж немало, — каже Олена. — Ми прожили гарне життя. Після декрету я залишилася без роботи, бо фірма, де працювала, розпалася. Андрій спав по 5 годин на добу. Працював на двох роботах, вночі таксував. Після народження дочки подарував мені сережки, а за сина — купив шубу. Те, що почуття остигли, винні обоє. Стосунки з іншою жінкою він не скривав. Прийшов додому й розказав, що хоче почати все спочатку. Йому в грудні 50 виповниться.
Андрій розлучення не коментує. 3 жовтня він став батьком утретє. 26-річна Оксана народила йому сина. До пологів пара не встигла розписатися. Весілля перенесли на наступний рік.
3 
1
Коментарі