15 місяців будував венеціанську гондолу киянин 38-річний Ігор Максименко. На її спорудження пішло 400 кг дерева і відро цвяхів.
— Усе життя працював із деревом — робив яхти, меблі та скульптури, — Ігор зустрічає у своєму дворі на вул. Патріотів. — Яхти будував на замовлення, а собі вирішив зробити човна. Такого немає в жодного олігарха.
Веде до намету з дощок, накритих толем. Побудував його спеціально для човна. Вона стоїть під стіною, накрита білим тентом. Має 11 м завдовжки. Уміщує шістьох пасажирів.
— Креслення шукав в інтернеті. Знайшов макет королівської гондоліни, на якій каталися 200 років тому. Спочатку зробив каркас із поперечних дощок, потім обшив, покрив лаком і прикрасив візерунками. Використовував сосну, дуб, махагоні, бук, березу і червоне дерево. На гондолу пішло відро цвяхів. Купував мідні, шурупи брав із нержавійки. В останні дні клеїв обшивку на корпус. Три доби не лягав спати, боявся, що фарба неправильно засохне. Потім 1,5 дня відсипався. Сонний, із заплющеними очима, піднявся з дивану і кажу: "У туалет хочу, за борт схожу". Жінка давай мене тормошити: "Ти не на гондолі, а на дивані. Ще не хватало за тобою прибирати".
На кормі гондоли вирізьблена назва "Регіна галліна". У перекладі з латини це означає — королівський човен.
— Назвав її на честь дружини Галі. Ми з нею разом 20 років живемо. Якось поїхав до товариша в Коростень. Увечері пішли з ним на дискотеку. Я Галю помітив і обомлів. Такої красуні й по телевізору не бачив. Почали з нею зустрічатися. Тоді вчився в автотранспортному технікумі. Уночі розгружав вагони, щоб на вихідних поїхати до Галі та привезти їй цукерок і букет квітів. Дружина мене не сварила, що всі зароблені гроші пускав на гондолу. Вона розуміла, що робив вєщь.
Роботу над гондолою Ігор завершив восени, тоді спустив її на Дніпро.
— Знайшов на Окружній далекобійника, дав йому 200 гривень, щоб вивіз мою гондолу до води. У машину вантажили із 10 сусідами. Першим ділом покатав синів Ігоря і Максима, дружину Галю. Потім возив на прогулянки кілька весіль. На воді гондола стояла більше місяця. На сушу виходити не хотіла. Тільки почали витягати, колеса роз'їхалися в різні боки і зламалися. Покликав хлопців з яхт-клубу. Вони допомогли винести на руках.
У листопаді Ігор їздив до Венеції. Там спілкувався з місцевими гондольєрами.
— У них гондолу роблять одразу 10 майстрів. Показав фотографію своєї — майстру Лоренцо. Він запросив мене на роботу. Обіцяв платити гарні гроші.
2 
1
Коментарі