вівторок, 08 листопада 2011 07:00

Василя Литовченка хотіла задушити мати

Автор: фото: Віталій Іванченко
  Василь Литовченко з дружиною Юлею на власному подвір’ї у місті Сміла на Черкащині. Він 12 років відсидів у колонії
Василь Литовченко з дружиною Юлею на власному подвір’ї у місті Сміла на Черкащині. Він 12 років відсидів у колонії

58-річний Василь Литовченко був ін'єкційним наркоманом 23 роки. У місті Сміла на Черкащині 2003-го відкрив реабілітаційний центр для наркоманів і алкоголіків. Із дружиною 46-річною Юлією живе на сусідній вулиці у старій хаті.

— У коридорі не роззувайся, там туфлі нахолонуть, іще застудишся потім, — запрошує до помешкання. Сідаємо в кухні. На столі стоїть стара  ваза з печивом.

— Родився п'ятим у сім'ї, в селі Семиполка Сіроказахстанської області в Казахстані, через 15 днів після смерті батька. Він помер від запалення легень. Як років 5 було, мати якось розсердилася і сказала, що краще я був би не родився. Згадувала, що довго біля колиски з подушкою стояла, хотіла мене задушити. У дитинстві  переніс дві операції на вусі.  Худий, найнижчий зростом і глухий на ліве вухо пішов у перший клас. Мене посадили за першу парту справа. Думаю, це ж я з цього боку  недочуватиму товариша, здогадаються всі й мене прозвуть глухим. До драки дойшло, але пересів.

Чути, як біля двору гальмує авто. До хати заходить дружина Юлія. Має брудні руки.

— Натягалася з картоплею із городу. Васі по здоров'ю не можна важко робить, в нього ж розшарування аорти. Ми з хлопцями з центру овочі на зиму заготовляємо.

Іде до кімнати.

— Дуже сильне враження колись на мене справив фільм "Республіка Шкід", — згадує Василь. — Захотів потрапити в колонію. Робив усе, аби це сталося якнайшвидше. У 15 років побив парторга цепком, бо при всіх на танцях ухватив мене за вухо. Дали два роки.

Пропонує з'їсти по тарілці супу. Дотримується дієти, бо не має селезінки.

— 1968 року в першу ж ніч у колонії в Актюбінську мені зробили "гітару". Між пальцями на руках, як спав, повтикали клейонку й підпалили. Дуже попікся, до крові віддирав розплавлену пластмасу. В шість ранку пішов за кип'ятком. 30-літрову бадю вилив на сусідських хлопців. Здогадувався, що то вони зробили.

— Повішали мєнти на мене чужий грішок — хтось медпункт обікрав. Потім у карцері витягнув із рукава лезвіє й полоснув себе по животі. Кишки аж вивалились, обвисли трохи, сантиметрів на 10.

Підіймає светра. На татуйованому животі показує шрам завдовжки 20 см. Навколо нього на грудях рясніють наколки.

— Від скуки дурницями маялися, різне по тілу малювали. Мене за ті картини прозвали "Вася Галерея". Тепер показуваться роздягненим стидно.

Відсидів 12 років. До першого терміну йому додавали нові за бійки і зберігання наркотиків.

— У колонії почав колотися. Після тюрми 1981-го одружився з Наталкою з міста Новокузнецьк Кемеровської області. Сім'ю хотілося мати, як усім людям, але любові між нами не було. Наталка дізналася, що я наркоман, як уже дочку народила Анастасію 1984-го. Мучилась зі мною дев'ять років. Я організував будівельний кооператив, але весь бізнес пропав. Останні роки тинявся по притонах. Коловся, щоб не боліло все. 1998-го важив 42 кілограми, страшний став, як смерть. Приїхав у Смілу до сестри рідної  помирати.

Дзвонять на мобільний. Литовченко слухає, розповідає про умови прийому до центру. Наголошує, щоби принесли довідку з міліції та поліклініки.

— Як вернувся до Сміли, подумував, кого б кинуть на гроші чи вкрасти. Встрів у городі біля базару друга Альошку, той віруючий, п'ятидесятник. Каже: "Пішли, Вася, помолимося, щоб Бог тебе од твоїх бід звільнив". Думаю, може там на якусь копійку розживусь. Прийшли додому до Василя Дрожина. Він мені: "Ставай на коліна, будем за тебе молиться". А в мене ж на колінах зірочки татуйовані, що ніколи ні перед ким не стану. Тут як піде по тілу такий кайф, як ніколи не було. Аж чую голос Божий:  "Вільний ти, мій сину, від всякого зла". Хтось тормошить мене за плече, а я кричу: не ламайте кайф.

Відтоді жодного разу не подумав про цигарки, наркотики й горілку. З Юлею одружився. Недавно в районній лікарні лежав із серцем. Лікарка каже: "А чого ви такий спокійний з такими серйозними аналізами?". Я кажу: "Все одно проживу стільки, скільки Бог намітив, ні хвилиною довше".

Зараз ви читаєте новину «Василя Литовченка хотіла задушити мати ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути