Веде до жіночої роздягальні. Видає чисту білизну, трикотажну сорочку, кальсони, спецівку, онучі, гумові чоботи та каску. Одяг великого розміру.
— Мусите переодітись, а то як вийдете, себе не впізнаєте. Шахтарська одіж розрахована на чоловіків, жінки у підземеллі рідко бувають.
Вахтери записують прізвище та ім"я кожного, хто спускається в шахту. Видають номерок, ліхтар та кисневий балон на випадок аварії.
— Алло, дозволити спуск? — перепитує по телефону диспетчер ліфту 41-річна Оксана Власюк. У її кабінці +28°С. Вона працює 12 год. на добу. Заробляє 1200 грн.
— Не жаліємося, бо нам іще повезло. У Червонограді ніякої роботи нема. Я колись на швейній фабриці робила, а чоловік Слава — на молокозаводі. Підприємства закрили, обоє прийшли сюди. Деколи доводиться вагони грузити і тягати залізяки. Тоді аж кишки вилазять, але терпим.
На глибину 500 м спускаємося за 5 хв. Дорогою закладає вуха. Володимир Кусий радить частіше ковтати слину.
Наздоганяє ланка із семи шахтарів. О 14.00 розпочинається їхня 6-годинна зміна. До роботи йдуть бадьоро. Регочуть.
— Спішимо, бо треба встигнути за зміну наряд виконати, — пояснює гірник Степан Яворський, 35 років.
— Із собою перекуску не берете? — питаю.
— Нє, поїли дома добре. Хоча брати дозволено все, крім сигарет та спиртного. Не дай Боже як застукають, одразу звільнять. У шахту йдуть пенсію та інвалідність заробляти: хтось із трактора, хтось з армії, хтось із заробіток.
Володимир Новачук, 48 років, керує довбильною машиною. Заходимо з ним у тунель. Він заввишки більше метра, завширшки — 3 м. Пересуваємося на напівзігнутих колінах. Дехто повзе накарачки, щоби не вдаритися головою. Біля вугільного пласту сідаємо за кермо довбильної машини. Гострими наконечниками вона виколупує вугілля. Шахтарі лопатами нагортають його на конвеєр. Працюють навколішки.
— Маємо тих 5 тисяч, але самі бачите, яка робота. Заробляєш одні горби та каліцтва. Наш заробіток як мінімум має бути 10 тисяч гривень. На виборах за Януковича голосували. Думали, щось поможе, він же із шахтарського міста. А де там? Прийшов — і забув про нас.
Комбайн робить другу ходку. Зі стелі сиплеться каміння.
— Певно, десь опора хистка, прориває. Ідіть звідси швидше, — кличе до виходу Володимир.
Каміння сиплеться знову. Уламки падають на каски шахтарів, б"ють по руках. Гірники голосно матюкаються. Їхня зміна триватиме тут іще 5 год.
3 
1
Коментарі