"2018 року я оформляла спадщину на землю, — пише 61-річна Оксана Григорівна з Сум. — Недавно переглядала документи і зрозуміла, що десь поділися витяги з кадастру. Копії лишилися, а оригіналу немає. Запитувала в сільській раді, бо там знімали копію. Але документів не знайшли. Можливо, вони в орендаря, та він не зізнається".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Запалює свічку, обводить нею навколо фото жінки у вишиванці.
— Документи шукайте вдома. Подивіться на шафі чи за нею. Могли упасти, коли прибирали або перекладали документи. Якщо не знайдете, зверніться до юриста й нотаріуса. Вони підкажуть, як діяти в такій ситуації. Землю не поспішайте продавати. Скоро ціни зростуть.
"Сестра раптово розбагатіла, — розповідає в листі вінничанка Юлія Леонідівна, 59 років. — Але не зізнається, де взяла гроші. Чоловік на заробітки не їздив, працює бухгалтером на державному підприємстві. Діти вчаться в університеті. Ще торік не мали грошей на хліб, а тепер купили дві квартири. Звідки кошти? Чоловік підозрює, що виграли в лотерею".
— В українців є погана звичка — заглядати в чужі гаманці. Чоловік сестри отримав спадок з-за кордону. Сестра не розповідає про це, бо сама не знає подробиць. Зять заборонив їй ділитися новиною з вами. Боїться, що прийдете позичати гроші синові на квартиру. Не хвилюйтеся, бо скоро й на вас чекає прибуток. Чоловіка й сина підвищать на роботі. Зарплата зросте. Налагодите сімейний бізнес. Не хваліться перед подругами й кумами. Менше знають, краще сплять.
"Уночі з чоловіком відбувається щось дивне, — пише 67-річна Ольга Геннадіївна з Полтави. — Кричить, розмовляє з покійними друзями та родичами. Спочатку думала, що йому щось сниться, бо на ранок нічого не пам'ятає. Коли засинаємо, все нормально, а потім знову о другій чи третій ночі з кимось свариться. Вмикаю світло — він сидить на ліжку, руками махає і таке меле, що на голову не налазить. Вмовляю сходити до лікаря. Переслідують постійні головні болі, труситься ліва рука. Він на п'ять років старший. Боюся, як умре, не буде з ким доживати віку. Дітей у нас немає".
Надсилає фото з чоловіком Іваном. Обоє кароокі, чорняві, у схожих сірих кофтах. У чоловіка навколо шиї намотаний плетений шарф.
— Є підозра на Паркінсона. Діагноз має підтвердити чи спростувати лікар після обстежень. Чоловік житиме довго, але вам доведеться за ним доглядати. Хвороби нервової системи загострюються восени. Частішають галюцинації, зриви й безсоння. Обоє потребуєте допомоги. Погодьтеся на пропозицію племінниці доглядати за вами. Не має намірів привласнити вашу оселю. Турбується щиро.
"Внук закінчив медінститут, вивчився на фармацевта, — розповідає в листі львів'янка Юлія Андріївна, 68 років. — Працював у кількох аптеках, але часто звільнявся. Ми не знали, в чому причина. Після армії на роботу йти не хотів, гроші просив у батьків. Почали зникати речі: золоті сережки, срібний ланцюжок. Каже, що не брав. Недавно зникла велика сума грошей. Дочка в істериці, внук психанув і пішов з дому. Не знаємо, де і з ким ночує. Мати сердиться і додому його прийняти не готова, доки не розкаже правди".
Вкладає в конверт фото хлопця в білому халаті. Він русявий, має сережку у вусі.
— Гроші узяв, щоб погасити кредитку. Набрався боргів, бо придбав новий одяг, смартфон і ноутбук. Ночує в дівчини. Додому прийде, коли розірве стосунки. На попередню посаду не повернеться. Відкриє інтернет-магазин. Доньці треба забути про пережите. Гроші не вернути, а здоров'я ця ситуація підірве. Якщо й далі докорятиме собі, проблем зі шлунком не уникнути.
"Син Андрій прожив у шлюбі три місяці, — пише 59-річна Валентина з Полтавської області. — Потім від дружини переїхав. Розлучитися не могли, бо вона завагітніла. Жити разом теж не зуміли. Після розлучення платив аліменти. Зараз його сину 5 років. Андрій поїхав на роботу за кордон. Важко працював, щоб заробити копійку. А коли повернувся додому, колишня невістка забажала знову почати з ним стосунки. Почула гроші та давай співати, як вона Андрія любить. Той одразу відповів взаємністю. Все зароблене віддав невістці. Хоче купити їм з сином квартиру. Не розуміє, що вона його знову використає".
Біоенергетик сканує долонею фото подружжя. Рудоволоса жінка у джинсовій куртці поклала голову на плече чоловікові у спортивному костюмі. Стоять біля багатоповерхівки. На звороті підпис: Андрій і Світлана.
— Невістка дійсно буде з Андрієм, доки він даватиме гроші. Якщо назбирають на квартиру, жінка оформить її на себе. Якби це була нерухомість, придбана після одруження, за неї можна боротися в суді. А стосунки між закоханими навіть цивільним шлюбом назвати важко. Не доймайте Андрія за його вибір, а дайте мудру пораду. Якщо все-таки хоче купити синові житло, хай узаконить стосунки з колишньою дружиною чи оформляє помешкання на себе.
"Сину 26 років, але досі неодружений, — розповідає в листі 48-річна Руслана з Київської області. — Його колишні вже повиходили заміж і народили дітей. А він залишився сам. Не може забути перше кохання. Дочці 16 років, вона студентка. Мені не довіряє, рідко розповідає секрети. Поховали свекруху. Досі здається, що я щось зробила неправильно і вона не пробачила. Чи можна якось помиритися з людиною, якої немає в живих?"
— Вибачення в покійних просять на цвинтарі чи в церкві. Замовте молитву за спочинок душі, поставте свічку. Ви нічим не завинили перед свекрухою. Кращої невістки ще варто пошукати. Повернути довіру доньки непросто, бо чимало її секретів розповідали чоловікові та родичам. Інші не мають знати те, що вона довірила вам. Станете свекрухою за рік. Син приведе в дім невістку з іншої області. Розпишуться, повінчаються. Відсвяткуйте невеликим застіллям у родинному колі. Бо весілля обійдеться дорого й посварить із тестями та молодятами.
2 
1
Коментарі