17 травня у Національній філармонії України попрощалися з екс-міністром культури Юрієм БОГУЦЬКИМ. Помер минулого вівторка на 67-му році. Мав хворе серце. На початку весни йому зробили операцію. Останнім часом був у комі.

— Хотіла провідати Юрія Петровича, та знайомі сказали, що він у важкому стані. Чекала, коли йому стане краще. Побачитися так і не встигла, — говорить солістка Національної філармонії України 30-річна Яро­слава Руденко.

Юрій Богуцький народився у селі Миколаївка Великолепетиського району Херсонщини. Вивчився на режисера, а згодом на політолога. Очолював Інститут культурології Академії наук України. Тричі обіймав посаду міністра культури. Востаннє — з 2006-го по 2007-й. Любив ходити на концерти ансамблю українського танцю ім. Павла Вірського та хору ім. Григорія Верьовки.

– 10 років тому навчалася у студії при хорі Верьовки, — каже Ярослава Руденко. — Коли розспівувалася в коридорі перед дзеркалом, підійшов Юрій Петрович: "Дитино, ти що, співаєш? Буде з тебе артистка". За три роки я вже співала в цьому хорі. Коли знову зустрілися із Богуцьким, він мене впізнав: "Приємно, що ти не протерла дарма куплені мамою штани за партою, а добилася висот". Попри досягнення і велич, Юрій Петрович залишався простий, доступний. Умів вислухати, порадити і допомогти.

Юрій Богуцький був радником у Леоніда Кучми, Віктора Януковича й Петра Порошенка. За часів президентства Віктора Ющенка — заступником голови його секретаріату.

Юрія Богуцького поховали на Звіринецькому кладовищі у столиці. З дружиною виховав двох доньок — 42-річну Тетяну й Ольгу, 32 роки.

×