— Міграція — це завжди втеча від бідності. Ми — країна третього світу, напівпериферія. Соціальні та політичні інститути не розвинені, слабка економіка. У комплексі це створює фактори "виштовхування" з країни, — каже 26-річний Тарас Доронюк, операційний директор аналітичного центру "Цедос".
За роки незалежності ми пережили кілька сплесків еміграції. Як вони позначилася на Україні?
— Виїхало багато людей з інженерно-технічною освітою. На початку 2000-х українських професіоналів переманювали в Китай відкривати промислові лінії чи запускати з нуля заводи. Багато українців подалися до Туреччини, Індії. Країн-конкурентів у промисловій сфері. Натомість промислові галузі України призупинили розвиток. Зараз так само переманюють наших айтішників.
На ці процеси вплинула війна на Донбасі?
— Не суттєво. За статусом біженця до країн ЄС звернулися 34 тисячі осіб. Це невелика частка від внутрішніх переселенців.
Перед Революцією гідності українці виїжджали, бо не бачили тут перспектив. Є ризик, що зараз може бути ще одна хвиля еміграції?
— Нездорова політична ситуація позначається на рівні життя, зарплатах, можливості себе реалізувати. Це впливає на мотивацію виїхати з країни. Однак проблеми в політиці існують багато років. Тож навряд чи чергове загострення стане поштовхом до еміграції. Але це може бути однією з причин.
Чи можливо зменшити потік людей, які залишають країну?
— Немає жодних механізмів, які зупинили б міграцію. Можливо, звісно, заборонити і жорстко карати за порушення. Як це робить Північна Корея. Але люди все одно знайдуть спосіб вибратися з країни — нелегальний чи напівлегальний. Бачимо це на прикладі біженців, які їдуть в Європу.
У тому, що українці залишають батьківщину, є позитив?
— З економічної точки зору, це приносить користь. Люди, які виїжджають за кордон жити чи працювати, надсилають родичам в Україну валюту. Це добре впливає на економіку.
З яких країн найбільше їдуть до нас?
— Здебільшого — студенти з країн Африки, Азії, пострадянського простору. Але для більшості іммігрантів Україна — перевалочний пункт на шляху до більш розвинених країн.
У нас немає чіткої імміграційної політики. Щоб отримати дозвіл на проживання, треба пройти сім кіл бюрократичного пекла, зібрати купу паперів. Те ж стосується і дозволу на працевлаштування. Роботодавець повинен аргументувати, чому бере саме іноземця. Такий процес може тривати місяць-два.
Що робити, аби Україна стала привабливішою для іноземців?
— Через слабку економіку поки що немає сенсу розробляти стратегію для приваблення іноземців. Немає куди їх залучати. У нас повно своїх безробітних. Розвиток промислового сектору потягне за собою створення нових робочих місць. Тоді буде потреба в додаткових людських ресурсах. Однак у найближчій перспективі це неможливо.
Інший бік проблеми — Україна не представлена у світі. Наші дипломатичні представництва за кордоном майже нічого не роблять для її популяризації. Навіть із тих країн, які є донорами іммігрантів — Кенія, Конго, — могло б їхати більше студентів.
Чого чекати, якщо потік іммігрантів збільшиться?
— Зросте навантаження на міста-мільйонники. Особливо на соціальний сектор. Однією з перших не витримає галузь дошкільної освіти, дитячих садків, яка вже кілька років тріщить по швах.
У яких сферах іноземці можуть витіснити українців?
— Кількості іноземців, що зараз є в Україні, для такого недостатньо. Можливе лише дзеркальне заміщення в робітничих галузях. Наприклад, у будівництві та сфері послуг. Українці їдуть працювати за цими спеціальностями до Польщі, бо там більше платять. А поляки з тієї ж причини їдуть до Німеччини.
8 мільярдів доларів передали 2013 року в Україну люди, які живуть чи працюють за кордоном. Торік ця сума становила близько $5 млрд. Значна частина валюти надходила з Росії.
5 мільйонів українців живуть за кордоном. За іншими оцінками, ця кількість сягає 6 млн осіб. Трудових мігрантів налічують від 800 тис. до 1,5 млн.
250 тисяч дозволів на проживання для українців видали за останні два роки держави ЄС. Отримали 419 тис. заявок на працевлаштування. Польща веде власний обрахунок — туди їде найбільше українських громадян. Торік видала близько 50 тис. дозволів на роботу.
3 
1
Коментарі