Ірину Понаровську називають найелегантнішою пані російської естради. Їй навіть були присвоїли звання "Міс Шанель Радянського Союзу". Вісім років тому італійська фірма, одяг якої носила Марлен Дітрих, запропонувала їй стати своїм обличчям.
Понаровська знається на хутрі та діамантах. Американці навіть запросили співачку працювати експертом на ювелірній фабриці.
У березні Понаровській виповнилося 53 роки. Співачка ніколи не приховувала ані свого віку, ані драматичних подробиць життя. Але жодного разу вона не святкувала дня народження.
— Мабуть, тому що я небажана дитина, випадкова, — каже вона. — У повоєнні роки у батьків уже був син — мій старший брат Олександр — важкий шестирічний хлопчик. Мамі з ним було тяжко, але батько пригрозив матері, що кине її, якщо вона не народить доньку. Навіть назвав ім"я — Ірина.
Мама Понаровської Ніна Арнольді, побачивши новонароджену Ірину, заплакала.
— Я народилася семимісячною, з носиком до підборіддя, без нігтиків, вій і брів. Мама ридала від жаху. Потім вона називала мене "моя негарна красуня".
У дитинстві Ірина була повненькою. Діти дражнили її. Аби схуднути, за день могла з"їсти одну-дві ложки сиру або гречаної каші.
У листопаді 1971-го Понаровська стала солісткою ленінградського ансамблю "Поющие гитары". Вона падала на сцені від фізичного та нервового виснаження. Два роки співала партію Евридіки у першій радянській рок-опері "Орфей та Евридіка". А потім її запросили на пісенний фестиваль у Дрезден. Тоді Понаровська вперше коротко підстриглася — сама, стоячи перед дзеркалом.
У Дрездені вона стала першою, а потім ще привезла гран-прі із Сопота. За кордоном артистку носили на руках, називали "красунею, фотогенічною". І це після астигматизму, косоокості та повноти.
9 листопада 1979 року Понаровська пережила клінічну смерть. Під час виступу в Курську вона знепритомніла. Коли "швидка" привезла в лікарню, її серце вже не билося. Лікарі встановили, що смерть настала від больового шоку через напад ниркової коліки. Обстеження виявили зміни у структурі сечового міхура. Після того як у Німеччині Понаровській витягли нирковий камінь, утворився наріст, який блокував цей орган. Якось у Києві її скрутило так, що оркестр Лундстрема, в якому Понаровська співала, не зміг дати концерту.
У Понаровської було п"ять чоловіків. Від першого залишилося тільки ім"я — Дмитро Пушкар.
Другим став знаменитий кінорежисер Леонід Квініхідзе, від третього — чорношкірого співака Вейланда Родда — росте син Ентоні. Вейланд з"явився у житті Понаровської 1981 року. Завдяки йому вона кинула курити, відмовилася від м"яса, перейшла на овочеву, фруктову та сокову дієти, почала обливатися холодною водою.
Четвертим був співак Сосо Павліашвілі. Подейкують, що він використав її заради своєї кар"єри. Сосо змінив уролог Дмитро, з яким співачка познайомилася, коли лікувала нирки. Але й лікар їй набрид.
— Я втомилася утримувати альфонсів, — зізналася вона.
Понаровська довго не могла мати дітей через хворобу нирок. Тому вона обожнює сина Ентоні, який народився 17 жовтня 1984 року.
— Він з"явився, як ангел, — пригадує Ірина.— Нічого у мене не забрав: ані волосся, ані зубів, ані фігури. Я не лягала на збереження, не мала токсикозу. І це у 31 рік. Коли потрапила у пологовий будинок, лікарі не могли зрозуміти, як я — з моїми нирками — виносила дитину.
Я втомилася утримувати альфонсів
З Роддом Понаровська розлучилася через 7 років. Вона зібрала речі, взяла сина і переїхала до готелю.
1988 року, коли Ентоні жив з бабусею на дачі, Родд заманив його в машину і викрав. Ірина розшукувала хлопчика всюди. Вона тоді вся посивіла і важила 44 кілограми. Але сина знайшла.
Нині Ентоні вже 21 рік. Він — художник, навчається на факультеті ювелірного дизайну. З батьком син спілкуватися не бажає.
— Ентоні колись сказав маленьким: "Якщо раптом прийде тато, я відкрию двері, намну йому вуха і не пущу!" — "Чому? Це ж твій батько?" — "Я пам"ятаю, як ти плакала!" — розповідає Ірина.
За два роки до народження сина Понаровська вдочерила дівчинку-мулатку Антоніку, яку назвали Настею. Одначе їхні стосунки розладналися.
Начебто Антоніка крала у прийомної матері речі. Помиритися вони так і не змогли. Кажуть, Настя зараз живе у Челябінську і заробляє на життя відвертими зйомками.
Колись, 16 років тому, Понаровська переказала на рахунок одного дитячого будинку 10 тис. крб. Її внесок дорівнював внескові апарату Радміну СРСР. Кажуть, ті 10 тис. були у неї останніми. Але співачку вразило, що дівчаткам-сиротам видають лише одну пару панчіх на рік.
У 40 років вона змогла дозволити собі купити автомобіль — чорний "мерседес". Але сісти за кермо не встигла. 7 квітня 1993-го "швидка" відвезла Понаровську до лікарні. Напередодні вона повернулася з Донецька, де за лаштунками знепритомніла. Лікарі знову виявили роздуту, наче бомба, нирку. За тиждень після виходу з лікарні у співачки "мерседес" вкрали: вона на 15 хвилин відлучилася у магазин.
Нині Понаровська займається танцями і знову мало їсть.
— Я зверталася до пластичних хірургів, щоб вони прибрали мої шрами від операцій, — розповідає. — Лікують у нас добре, а от зашивають абияк.
Вона не часто з"являється на сцені, бо займається модельним бізнесом. Має свою лінію модного одягу. В Америці навіть є її будинок мод. Кажуть, Понаровська одягає трупу одного з нью-йоркських театрів.
Нещодавно Ірина з"явилася на людях із симпатичним брюнетом Юрієм Мальцевим. Він власник магазину модного одягу. Окрім дружби, їх пов"язує спільний бізнес-інтерес.
3 
1
Коментарі
1