У музеї Булгакова подають чай за 50 гривень

Уздовж музею Михайла Булгакова на Андріївському узвозі вирита канава. Через неї до дверей перекинутий збитий з дощок місток. У рові робітники розтягують червоні гофровані шланги — міняють підземні комунікації. Реконструкцію узвозу розпочали у вересні, закінчити планують до 25 травня.

На розкладці при вході до музею лежать магніти на холодильник із портретом Булгакова та цитатою з роману "Майстер і Маргарита": "Сдавайте валюту". Коштують 10 гривень. На стіні табличка з цінами. Вхідний квиток для дорослих — 20 грн, для школярів та пенсіонерів — 10, для студентів — 12. Екскурсія для групи до 10 осіб — 70 грн, для понад 10 школярів — 35 гривень.

— С праздником! — вітає директор музею 48-річна Людмила Губіанурі доглядачів закладу. Ті сидять за столом біля входу. У вівторок виповнився 121 рік від народження Михайла Булгакова. — У нас никогда не бывает пусто. Бывает, что за день один человек пришел, бывает — что и 100. На майские пришло колоссальное количество посетителей. Но праздничную программу пришлось свести до минимума. Ходить по Андреевскому сейчас опасно.

Головна експозиція — на другому поверсі. Там Булгакови винаймали сім кімнат.

— Тут два світи: реальний та вигаданий, — веде нагору голова правління благодійного фонду музею Ірина Воробйова. Говорить російською. — Що збереглося, представлено в оригіналах, а решта виконано в білому. Це як слід дореволюційного життя, яке зникло, а також театральна декорація до роману "Біла гвардія".

Щоб зайти до кімнати, в якій до одруження жив Булгаков, треба відчинити шафу біля стіни. Пройшовши крізь неї, потрапляєш до невеличкого помешкання. На білому столі — фотографія Булгакова з цигаркою в зубах, пляшка з написом латиною "Каліум йодатум" — йодид калію та лампа із зеленим абажуром.

— Цей шкаф — відсилка до слів Коров'єва з роману "Майстер і Маргарита": "Для тих, хто знайомий з п'ятим виміром, нічого не варто розсунути приміщення до потрібних розмірів. До чорт знає яких розмірів", — сміється Ірина Воробйова.

Охочі можуть попити на веранді чаю з домашньою випічкою за рецептами Булгакових та героїв його творів. Для цього треба зробити внесок на користь музею — 50 грн. Утримання закладу, ремонти, відрядження працівників музею до Москви, куди згодом переїхав Булгаков, оплачують меценати й спонсори.

Біля входу зустрічаємо хлопця в картузі козирком назад. Тримає букет білих троянд.

— Можно через дом к памятнику пройти? Там все перерыто. — питає він у доглядачки музею. Та киває. Хлопець підходить до пам'ятника письменнику, який сидить на лавочці. Кладе квіти.

— Це мій улюблений письменник, — пояснює киянин Петро Зінченко, 17 років. Він випускник школи, планує вчитися на юриста. — Під впливом Булгакова я почав писати оповідання. На його день народження завжди стараюся сюди прийти.

Біля пам'ятника насипана гора щебеню. На парапеті сидять двоє молодих робітників, відклали вбік лопати. П'ють мінералку.

Чутно крики:

— Електрик, сразу послє себе це все убрать! Щоб я не бачив тут ні одного кабеля!

— Те, що відбувається з Андріївським — жахливо, — оглядається на узвіз Петро. — Три будинки вже знесли, планували побудувати якийсь супермаркет. Після протестів громадськості вибачилися й пообіцяли, що поставлять культурний центр. Я не проти новобудов, але весь цей архітектурний несмак знищує історичний Київ.

×